Diagnosis and treatment of gas-bloat syndrome after antireflux surgery

Abstract

The aim of the study was to assess the frequency of complications after laparoscopic Nissen fundoplication in patients with a hernia of the esophageal orifice of the diaphragm, to determine the features of diagnosis and treatment of gas-bloat syndrome. Materials and methods. According to the results of the meta-analysis, 10 % of patients with esophageal hiatal hernia developed inability to belch, 19 % – gas-bloat syndrome, 59 % – flatulence after laparoscopic Nissen fundoplication. The treatment results of two patients with gas-bloat syndrome at the SI “Shalimov’s National Institute of Surgery and Transplantation” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine for the period 2018–2020 are presented. Reconstructive fundoplication according to Toupet was performed in one patient, and one patient underwent endoscopic dilatation of the esophagogastric junction using a Boston Scientific 3.0 balloon. Conclusions. Pain reduction after a nasogastric tube placement and air venting from it is a tool to diagnose gas-bloat syndrome. Increasing aerogastria and stomach enlargement in 30–60 minutes after an additional meal make X-ray examination more informative and can be considered as new radiological symptoms. Toupet refundoplication is an effective surgical treatment for gas-bloat syndrome in patients after complete Nissen fundoplication.

Laparoscopic Treatment of Morgagni-Larrey Diaphragmatic Hernia with Reposition of the Transverse Colon in Patients with Cardiac Comorbidity. Clinical Observation

“…Близько 50-70 % випадків гриж Morgagni -Larrey виявляються випадково за неспецифічними респіраторними та кишковими симптомами. Проте прояв грижі Morgagni -Larrey в рідкісних випадках може бути гострим з важкими симптомами, як правило, спричиненими гострим заворотом її вмісту, респіраторним дистресом [8,9,10].…”

“…Мініінвазивне лікування цього захворювання є технічно складним. Лапароскопічне вправлення, пластика нерозсмоктуючим швом або сіткою [10,16] чи торакоскопічна пластика також були описані з успішними результатами та коротшим терміном госпіталізації. Ендоскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, хоча й не допомагає в діагностиці, використовувалася для деротації та вправлення шлунка в грижовому мішку з подальшою черезшкірною ендоскопічною гастростомією для фіксації шлунка до передньої черевної стінки [17].…”