Пшениця, одна з найважливіших сільськогосподарських культур у світі, виробництво якої є важливим для людства. В Україні серед зернових культур Triticum aestivum L. належить перше місце. Вона займає понад 6 млн га, що становить понад 22 % усіх посівних площ зернових культур. Серед усіх природних чинників, які негативно впливають на фізіологічні процеси росту і розвитку пшениці та призводять до зниження урожайності, є водний дефіцит, спричинений посухою. Питання щодо вивчення посухостійкості зернових культур, є актуальними, оскільки вони орієнтовані на вивчення реакцій рослин на водний стрес та впровадження методів підвищення стійкості рослин до посухи. Одним з таких методів є застосування метаболічно активних речовин, що підвищують стійкість зернових культур до різних несприятливих факторів, в тому числі і до посухи. Метаболічно активні речовини входять до складу багатьох стимуляторів росту та інших препаратів для рослин. Щороку вивчають нові властивості метаболічно активних речовин та їхні перспективи щодо подальшого застосування. Використання метаболічно активних речовин дає змогу краще розкрити потенціал рослини, підвищити стресостійкість і в результаті збільшити продуктивність сільськогосподарських культур. У статті наведено порівняльну характеристику впливу метаболічно активних речовин та їх комбінацій на формування асиміляційної поверхні, вміст зелених фотосинтетичних пігментів у проростках пшениці м’якої в умовах водного дефіциту, змодельованого за допомогою ПЕГ 6000. Встановлено, що попередня обробка насіння розчинами параоксибензойної кислоти (ПОБК), убіхінону – 10, магній сульфату (MgSO4) та комбінацією вітамін Е + параоксибензойна кислота (ПОБК) + метіонін + магній сульфат (MgSO4) сприяє збільшенню площі асиміляційної поверхні проростків пшениці на 17,7 %, 16,5 %, 16,2 % та 12,1 % відповідно, порівняно з площею асиміляційної поверхні проростків, насіння яких знаходилося в умовах водного дефіциту, змодельованого за допомогою ПЕГ 6000. Обробка насіння розчином убіхінону – 10 та комбінацією вітамін Е + убіхінон – 10 стимулювали синтез хлорофілу у листках пшениці на 14,4 % та 15,4 % відповідно, порівняно з групою рослин, насіння яких пророщували в умовах уповільненого надходження води. Обробка насіння метаболічно активними речовинами сприяє збереженню оптимальної обводненості тканин за рахунок посилення ксероморфності листків та може бути використана як елементи технології вирощування зернових культур в умовах водного дефіциту.