Метою дослідження є з’ясування психологічних змістових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і факторів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори академічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з академічною успішністю та параметрами інтелекту; досліджувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особистісними факторами академічної обдарованості, вербальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 курсів, які навчаються на очній формі педагогічних спеціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Південно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано методику діагностики особистісних факторів обдарованості (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інтелекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обдарованості з типами інтелекту й академічною оцінкою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважливішим і найбільш залежним у академічній обдарованості майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність респондентів є системоутворювальним фактором академічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки. Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоновано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.