Distribution of Clathrus archeri (Phallales, Basidiomycota), a fungus to be excluded from the Red Data Book of Ukraine, within the country

Abstract

Clathrus archeri (Phallales, Basidiomycota) was considered a rare fungus in Ukraine. Therefore, it was included in the Red Data Book of Ukraine (3 rd edition, 2009) as an endangered species with a disjunctive range. However, the authors collected new information on its distribution to demonstrate that the species is a common fungus in four regions of Ukraine, namely Chernivtsi, Ivano-Frankivsk, Lviv, and Transcarpathian regions. Clathrus archeri occurs in disturbed plant communities which remain under the influence of human activities (cutting down trees, roads, grazing, etc.) and contain large amounts of organic matter, such as wood shavings, sawdust, branches, leaves, dry grass, and dead wood. In the above regions, every year a number of the fungus localities increases and penetration of this fungus into anthropogenic plant communities such as gardens, kitchen gardens, young plantations of common oak and red oak is observed. Undoubtedly, C. archeri is an invasive alien species. Moreover, the fungus aggressively invades natural and anthropogenically altered plant communities of the Carpathians and nearby territories. Consequently, it is concluded that the species is erroneously listed in the Red Data Book of Ukraine. Further distribution of the fungus can pose a threat to native plant communities of the Carpathians and adjacent regions. It is emphasized that any reproduction of this species in vitro following by its introduction into the ecosystems of Ukraine is unacceptable. Such intrusion into the mycobiota of Ukraine can become dangerous and lead to unexpectedely harmful and uncontrollable effects. Clathrus archeri should be excluded from the Red Data Book of Ukraine as an alien and invasive species.

Untitled

“…Thus, in the next edition of the Red Data Book of Ukraine, the conservation status of G. frondosa should be indicated as EN С2а(і). (Yatsiuk et al, 2016;Heluta, 2017;Heluta, Zykova, 2018). У цій статті ми наводимо аналіз поширення в Україні ще кількох видів, включених до Червоної книги України, а саме наведених вище представників порядку Phallales -Clathrus ruber, Mutinus ravenelii та Pseudocolus fusiformis.…”

“…Повідомлялося також, що вид траплявся і на території Українського Розточчя (Bazyuk, 2000;Bazyuk, Heluta, 2001). Однак дуже вірогідно, що знайдений вид був ідентифікований неправильно з огляду на поширення в регіоні іншого схожого гриба -Clathrus archeri (Lyubynets, Plesak, 2016;Heluta, Zykova, 2018), лопаті плодових тіл якого інколи залишаються зрощеними на верхівці (Dring, 1980), як і в P. fusiformis.…”

Modelling the potential distribution and habitat suitability of the alien fungus Clathrus archeri in Romania

“…Clathrus archeri is considered a rare macromycete in Romania (Tănase & Pop 2005) and was consequently included on the Red List of macromycetes. The species was also included on the red lists of other countries (Gyosheva et al 2006;Didukh 2009), although in Ukraine, due to active dissemination both at district and country level, it was concluded as inappropriate to maintain this species on the national Red Book of threatened species (Heluta & Zykova 2018).…”

Distribution of some species of Phallales (Basidiomycota) listed in the Red Data Book of Ukraine

“…Однак виключення видів з Червоної книги України вимагає ґрунтовного їхнього дослідження й відповідного оприлюднення отриманих результатів. Для згаданих C. archeri та M. steppicola така вимога вже виконана (Yatsiuk et al, 2016;Heluta, 2017;Heluta, Zykova, 2018 (Cejp et al, 1958;Dring, 1980;Kreisel, 2001). Clathrus ruber трапляється в Середземноморському та Чорноморському регіонах, а також у центральній та північній Європі, Північній та Південній Америці, Африці, Австралії, країнах Азії (Cejp et al, 1958;Sosin, 1973;Burk, 1979;Dring, 1980;Gorlenko et al, 1980;Stijve, 1997;Kreisel, 2001;May et al, 2003;Karadelev et al, 2007;Assyov et al, 2010;Fazolino et al, 2010;Hosaka, 2012;Szczepkowski, Obidziński, 2012;Outcoumit et al, 2013;Torrejón, 2014;Bolkvadze, Diasamidze, 2016;Motiejūnaitė et al, 2017;GBIF, 2018;Karadelev et al, 2018).…”