Distribution patterns of mRNAs encoding glycine receptor channels in the developing rat spinal cord

Watanabe, Eri; Akagi, Hiroyuki

doi:10.1016/0168-0102(95)00972-v

Cited by 71 publications

(65 citation statements)

References 26 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…In general, transcripts for α 1 -and β-subunits are highly expressed in adult cranial and spinal motoneurons (390, 786, 1081, 1083). α 2 -Transcripts are reduced relative to α 1 (786,1339) but show similar patterns of distribution (1017,1018). Gephyrin transcripts are high in spinal motoneurons (642), whereas α 3 -mRNA is barely detectable in spinal ventral horn and hypoglossal motoneurons (786,1159).…”

Section: A) Gaba a Receptor Localizationmentioning

confidence: 92%

“…Relative to the adult form, the neonatal receptor has low affinity for strychnine (1376) and contains an α-subunit with different molecular mass and antigenic epitopes (700,1023,1306). Developmental changes in subunit expression from a neonatal receptor composed primarily of α 2 * are likely to underlie these differences, because α 1 , α 3 , and β subunits and transcripts are expressed at low levels in the fetus and neonate (786,1339). Only α 2 * receptors have the low strychnine sensitivity characteristic of neonatal receptors, whereas the prolonged time course of fetal/neonatal postsynaptic potentials/ currents is consistent with recombinant α 2 receptors (1159,1219).…”

Section: B) Glycine Developmentmentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

Synaptic Control of Motoneuronal Excitability

Rekling

Funk

Bayliss

et al. 2000

Physiological Reviews

537

482

View full text Add to dashboard Cite

Movement, the fundamental component of behavior and the principal extrinsic action of the brain, is produced when skeletal muscles contract and relax in response to patterns of action potentials generated by motoneurons. The processes that determine the firing behavior of motoneurons are therefore important in understanding the transformation of neural activity to motor behavior. Here, we review recent studies on the control of motoneuronal excitability, focusing on synaptic and cellular properties. We first present a background description of motoneurons: their development, anatomical organization, and membrane properties, both passive and active. We then describe the general anatomical organization of synaptic input to motoneurons, followed by a description of the major transmitter systems that affect motoneuronal excitability, including ligands, receptor distribution, pre-and postsynaptic actions, signal transduction, and functional role. Glutamate is the main excitatory, and GABA and glycine are the main inhibitory transmitters acting through ionotropic receptors. These amino acids signal the principal motor commands from peripheral, spinal, and supraspinal structures. Amines, such as serotonin and norepinephrine, and neuropeptides, as well as the glutamate and GABA acting at metabotropic receptors, modulate motoneuronal excitability through pre-and postsynaptic actions. Acting principally via second messenger systems, their actions converge on common effectors, e.g., leak K + current, cationic inward current, hyperpolarization-activated inward current, Ca 2+ channels, or presynaptic release processes. Together, these numerous inputs mediate and modify incoming motor commands, ultimately generating the coordinated firing patterns that underlie muscle contractions during motor behavior.

show abstract

Section: A) Gaba a Receptor Localizationmentioning

confidence: 92%

Section: B) Glycine Developmentmentioning

confidence: 99%

Synaptic Control of Motoneuronal Excitability

Rekling

Funk

Bayliss

et al. 2000

Physiological Reviews

537

482

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…The glycine receptor is a member of the nicotinic ligandgated ion channel superfamily, and mediates inhibitory inputs to neurones primarily in the spinal cord and brain stem, although glycine receptor subunits have been identified by in situ hybridization in other regions of the central nervous system (Malosio, Marquèze-Pouey, Kuhse & Betz, 1991;Watanabe & Akagi, 1995). In its native form, the adult glycine receptor is thought to be a heteromeric pentamer composed of an á and a â subunit (Langosch et al 1988) with a proposed stoichiometry of 3:2 (Kuhse et al 1993).…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Properties of human glycine receptors containing the hyperekplexia mutation α1(K276E), expressed in Xenopus oocytes

Lewis

Sivilotti

Colquhoun

et al. 1998

The Journal of Physiology

100

View full text Add to dashboard Cite

Inherited defects in human glycine receptors give rise to hyperekplexia (startle disease). We expressed human glycine receptors in Xenopus oocytes, in order to examine the pharmacological and single‐channel properties of receptors that contain a mutation, α1(K276E), associated with an atypical form of hyperekplexia. Equilibrium concentration‐response curves showed that recombinant human α1(K276E)β receptors had a 29‐fold lower glycine sensitivity than wild‐type α1β receptors, and a greatly reduced Hill coefficient. The maximum response to glycine also appeared much reduced, whereas the equilibrium constant for the glycine receptor antagonist strychnine was unchanged. Both wild‐type and mutant channels opened to multiple conductance levels with similar main conductance levels (33 pS) and weighted mean conductances (41.5 versus 49.8 pS, respectively). Channel openings were shorter for the α1(K276E)β mutant than for the wild‐type α1β, with mean overall apparent open times of 0.82 and 6.85 ms, respectively. The main effect of the α1(K276E) mutation is to impair the opening of the channel rather than the binding of glycine. This is shown by the results of fitting glycine dose‐response curves with particular postulated mechanisms, the shorter open times of mutant channels, the properties of single‐channel bursts, and the lack of an effect of the mutation on the strychnine‐binding site.

show abstract

“…Переважна синаптична ло-ка лізація α1 свідчить про формування гете-ромерних α/β-рецепторів, оскільки саме β-суб одиниця відповідає за синаптичне «заякорення» гліцинових рецепторів [37,45,46]. У період ембріонального розвитку α2 -найбільш поширена субодиниця гліцинового рецептора в ЦНС [44,47]. Висока чутливість більшості ембріональних α2-гліцинових рецепторів до пікротоксину [48,49] і висока провідність [50] свідчать про їх переважну гомомерність.…”

Section: субодиниці гліцинового рецептораunclassified

Glycine Receptor: Molecular Organization and Pathology

Gv¹,

Pd²

2015

Fiziol Zh

View full text Add to dashboard Cite

ВСТУПГліцин -найпростіша амінокислота біоло гіч-них організмів. Окрім основної ролі -буді-вельної «цеглинки» білкових макромолекул, гліцин виконує ще одну надзвичайно важливу функцію -є нейротрансмітером у синапсах нервової системи. Завдяки дослідженням, про-веденим у 60-70-х роках минулого сто ліття було доведено, що в нервовій системі хребет-них швидка гальмівна передача забезпечуєть-ся двома основними системами: ГАМК-та гліцинергічною. У першій нейро передавачем виступає гамма-аміномасляна кислота, у дру-гій -гліцин. Іонотропні ГАМК А -рецептори знаходяться переважно в синапсах головного мозку, в той час як гліцинові -в спинному мозку і стовбурі мозку. В деяких ділянках нервової системи ці рецептори колокалізовані [1,2]. Більше того, ГАМК і гліцин можуть вхо-дити до складу однієї синаптичної везикули [2] і одночасно виділятися із пресинаптичного закінчення [3].Фізіологічні функції гліцинергічної сис-теми дуже різноманітні: від контролю мотор-ної діяльності і генерації ритму до обробки сенсорної інформації. Основною функцією є передача гальмівних імпульсів у спинно-му мозку, що забезпечує швидку регуляцію моторної діяльності [4]. Функціонування гліцинових рецепторів залежить від місця їх локалізації в нервовій системі, субоди-ничного складу, регуляції вторинними посе-редниками (протеїнкінази, фосфатази, іони кальцію), а також від концентрації іонів хло ру у внутрішньоклітинному та позаклітинному середовищах [5,6].В огляді представлені дані, що висвіт-люють структуру гліцинових рецепторів, їх архітектуру і субодиничний склад, а також патологічні наслідки, зумовлені порушення-ми молекулярної організації цих рецепторів. Структура гліцинового рецептораГліциновий рецептор входить до складу ро -ди ни цис-петельних лігандкерованих іоно-тропних каналів, до якої також відносяться нікотиновий ацетилхоліновий (нАХР), серо-тоніновий (5-НТ 3 ) і ГАМК А -рецептори [7]. Дані досліджень останніх років свідчать,

show abstract

Distribution patterns of mRNAs encoding glycine receptor channels in the developing rat spinal cord

Cited by 71 publications

References 26 publications

Synaptic Control of Motoneuronal Excitability

Synaptic Control of Motoneuronal Excitability

Properties of human glycine receptors containing the hyperekplexia mutation α1(K276E), expressed in Xenopus oocytes

Glycine Receptor: Molecular Organization and Pathology

Contact Info

Product

Resources

About