Стаття присвячена визначенню деяких базових понять проблеми металовиробництва доби раннього металу Донецького гірничорудного центру. Проблема металовиробництва завжди була однією з найбільш активнодосліджуваних тем як у європейській, так і у світовій археології. Комплексний підхід до дослідження давнього металовиробництва, результативність якого очевидна, сприяли народженню нових галузей археологічного знання, серед яких чільне місце займає гірнича археологія. Становлення будь-якого наукового знання неможливе поза понятійним апаратом – одним із найважливіших інструментів наукового пізнання. Роботу підготовлено на межі кількох галузей знань, зокрема археологічних, технічних та природничих. Результатом аналізу став висновок, що Донецький гірничорудний центр (ГРЦ) епохи бронзи – це комплекс спеціалізованих на великомасштабному виробництві пам’яток епохи пізньої бронзи, розташованих у зоні доступних для розробки давнім населенням мідних рудопроявів Бахмутської улоговини, які орієнтовані виключно на гірничорудну справу.