Актуальність проблеми. Жовчнокам’яна хвороба дуже поширена. Приблизно у 10-20% населення світу в якийсь момент життя з’являються камені в жовчному міхурі, і близько 80% з них протікають безсимптомно. У осіб із хронічним калькульозним холециститом ця патологія поєднується із іншими хронічними неінфекційними захворюваннями: ішемічною хворобою серця, ожирінням, гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом, які впливають на перебіг та розвиток ускладнень окремих патологій, формуючи коморбідний комплекс метаболічного синдрому. Метою є характеристика осіб із хронічним калькульозним холециститом на гострому етапі реабілітації. Аналізували наявність супутніх хронічних захворювань та ускладнень лапароскопічної холецистектомії. Методи дослідження: проведено ретроспективний аналіз 50 медичних карт осіб із хронічним калькульозним холециститом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні. Результати дослідження. Питома вага осіб працездатного віку (до 60 років) становила 66%. Осіб середнього віку (45-60 років) – 38%; похилого віку (61-75 років) – 34%; молодого віку (25-44 років) – 28%. Із 50 осіб тільки – в 45 (90 %) діагностовано супутню соматичну патологію, по одному супутньому захворюванню виявлено в 16 осіб (32 %), по два – у 13 осіб (26 %), по три – у 9 (18 %), чотири – у 3 осіб (6 %), п’ять у 2 осіб (4 %), шість – у 2 осіб (4 %). Наявна супутня соматична патологія підвищує ризики при створенні пневмоперитонеуму, підвищує операційно-анестезіологічний ризик, формує передумови для післяопераційних ускладнень та подовжує термін перебування осіб в стаціонарі, період відновлення. У 34% осіб були післяопераційні ускладнення: неконтрольовані підйоми артеріального тиску – 20%, гострий панкреатит – 10%, жовчетеча – 4%, тромбофлебіт н/к – 4%, тромбоз – 4%, загострення виразкової хвороби – 2%. Висновки. Наявність супутньої патології негативно впливає на реабілітаційний прогноз таких осіб. Замість покращення якості життя після холецистектомії осіб одразу після оперативного втручання стикаються із наслідками загострення хронічних захворювань.