У статті розглядяється компонентна модель захисту передачі даних у системі електронного урядування, яка поєднує технічні підходи та організаційні заходи. Основний підхід авторів базується на збалансованому включенні різних технологій з огляду на забезпечення цілісності, конфіденційності та доступності інформації для користувачів, забезпечення контрольованості та швидкодії роботи систем на основі довіри між користувачами та службами Е-уряду. Пропонуються основні комопненти технічного та організаційного спрямування, а також підходи щодо їх поєднання. Ключові слова: Електронний уряд, захист інформації, компонентна модель. Вступ Електронне урядування (електронний уряд, Е-уряд)-це використання інструментів та сервісів інформаційно-комунікаційних технологій, заснованих на мережі Інтернет, для організації взаємодії між реальним урядом країни та її громадянами, бізнесовими та комерційними структурами та урядовими установами [1]. Запровадження-Держави у смартфоні‖ несе низку переваг, повʼязаних зі зниженням витрат на роботу системи державного управління та забезпеченні довіри між громадянами країни та державними інституціями. Разом з тим, існує значне коло обмежень, що впливають на ефективну взаємодію між учасниками процесу. Постановка проблеми. По мірі розширення використання Інтернету зростають також і ризики втручання у роботу систем, що висуває проблему захисту інформації на передній план. Зазначена проблема включає як технічну складову (безпека баз даних, додатків, хостів та Інтернету в цілому) так і соціальні ризики (психологія, етика поведінки), які потребують забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації. Зазначені складові інфомаційної безпеки є пріоритетним питанням при організації Е-урядування, оскільки: більшість додатків Е-уряду базуються на Інтернет-технологіях, що, з одного боку, дозволяє надавати громадянам розширений перелік послуг, забезпечити легкий доступ та прозорість дій, а, з іншого, збільшує кількість уразливостей, які можуть бути використані зловмисниками; Е-уряд зберігає значну кількість персональних даних громадян і ця інформація може бути використана зловмисниками, які можуть створювати потенційну загрозу конфіденційності, або спотворювати інформацію, порушуючи її цілісність [2]. особливо гостро стоїть питання ефективної аутентифікації користувачів, зокрема при наданні доступу до певної інформації у додатках [3], електронного голосування [4], використання електронних паспортів [5] або здійснення електронних транзакцій [6] через портали електронного уряду; порушення безпеки може мати суттєві наслідки також при відсутності доступу до інформації, особливо зважаючи на те, що у найближчому майбутньому уся робота з громадянами перейде в режим онлайн [7,8]. Важливість забезпечення безпеки в електронному Е-уряді обумовлюється тим фактом, що у світі постійно виявляються нові уразливості безпеки TCP/IP протоколів та у системах захисту електронних ресурсів, при цьому немає стандартного механізму виявлення уразливостей, як нових, так і ще невідомих. На рис. 1 показано необхідність без...