Мета. Метою дослідження є виявлення особливостей впливу дистанційного викладання на фізичну складову здоров’я педагогічних працівників і розроблення рекомендацій щодо формування здоров’язбережувальної культури педагогів.
Результати. Проблема збереження здоров’я населення різних вікових категорій була й залишається актуальною, адже здоров’я – це той складник у житті будь-якої особистості, що зумовлює її максимальну самореалізацію. На це звертає увагу світова спільнота, визначивши однією із цілей сталого розвитку забезпечення здорового способу життя та сприяння добробуту для всіх у будь-якому віці. Це комплексна ціль, що потребує комплексного осмислення та системних досліджень, має бути досягнута за допомогою заходів із різних сфер діяльності суспільства: медицина, охорона природи, економіка, освіта тощо. Крім інфекційних хвороб, проблем здоров’я матері й дитини, профілактики шкідливих звичок, впливу забруднення, наголошується і на неінфекційних хворобах, зокрема спричинених способом життя. Непереборні обставини в країні обумовили гостру потребу в переході на дистанційну форму навчання. Саме тому одним із головних завдань організації сучасного освітнього процесу стало збереження якості освіти без шкоди для здоров’я всіх учасників освітнього процесу, адже посередником у навчальній комунікації стали гаджети: комп’ютери, ноутбуки, планшети, телефони. Очевидним є той факт, що педагог, який має проблеми з фізичним самопочуттям, не зможе максимально реалізувати свої професійні комптентності під час викладання і навчання здобувачів освіти. Як результат – страждає якість освіти. На жаль, дослідження засвідчило, що більшість педагогічних працівників різного віку недостатньо піклуються про своє фізичне здоров’я, мають обмежену фізичну активність і багато часу проводять із гаджетами. За результатами анкетування педагогів визначено основні проблеми: втома очей і погіршення зору, хвороби опорно-рухової та кровоносної систем. Також виявлено бажання набути теоретичних знань і практичного досвіду щодо адекватної та ефективної рухової активності. У статті наголошено на важливості розроблення та впровадження навчальних матеріалів і рекомендацій щодо здорового способу життя, підготовки педагогів, обізнаних із цією проблематикою, адже здоровий спосіб життя є особливо актуальним у нинішніх умовах тривалого дистанційного навчання, спричиненого карантином і воєнним станом.
Наукова новизна. Подальший розвиток отримало дослідження актуальності формуванні здоров’язбережувальної культури освітян в умовах дистанційного навчання. На основі проведеного аналізу запропоновано практичні рекомендації щодо поліпшення самопочуття педагогів і профілактики захворювань, викликаних гіподинамією та підвищеним навантаженням на органи зору.
Практична цінність. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання рекомендацій щодо формування здоров’язбережувальної звички освітянами в умовах дистанційного освітнього процесу.