Поєднання таких факторів як загальна анестезія та зміна положення тіла після індукції мають вплив на системну та церебральну гемодинаміку. Мета. Bиявити вплив зміни положення тіла та загальної анестезії на пікову систолічну швидкість внутрішньої сонної артерії (ПСШВСА) у пацієнтів під час проведення артроскопії. Методи. 85 пацієнтів із фізичним статусом за ASA I–II, середнього віку (33,0 ± 11,3) років, проведено артроскопію плечового суглоба під загальним наркозом. Основними вимірюваннями були систолічний артеріальний тиск (САТ), діастолічний артеріальний тиск (ДАТ), середній артеріальний тиск та ПСШВСА. Основні вимірювання: в положенні лежачи на столі перед індукцією, через 3 хв після введення в наркоз в положенні лежачи та в положенні пляжного крісла (ППК). Індукцію та забезпечення загальною анестезію проводили сибазоном, пропофолом і фентанілом. Дані проаналізовано статистично. Методи описової статистики використовували для розрахунку середнього, стандартного відхилення, мінімального і максимального значень вибірки. Порівняння проводили за допомогою Т-тесту для повторних порівнянь з розрахунком різниці середніх зі стандартним відхиленням (M ± SD), критичного значення критерію (t) та його статистичної значущості (p). Для порівняння динаміки зміни параметрів було проведено загальний лінійний аналіз з визначенням значення критерію Піллаї та його значення. Аналіз проводився в пакеті IBM SPSS Statistics 20.0. Результати. Початкові дані САТ, ДАТ та середнього артеріального тиску достовірно знижувались після індукції та після позиціонування, але індукція не вплинула на показник ПСШВСА. Після позиціювання до ППК було констатовано значне зниження показників ПСШВСА. Висновки. Констатовано достовірне зниження САТ, ДАТ, середнього артеріального тиску після индукції та подальшого позиціювання хворих у ППК. Постіндукційна гіпотензія не впливає на динаміку ПСШВСА, але виявлено достовірне її зниження після позиціювання.