ВСТУППлазміноген/плазмінова система відіграє ключову роль у руйнуванні фібринових згустків та підтриманні гемостатичного балансу крові. Припускається, що протеїни, які входять до складу цієї системи, також лімітують надмірне тромбоутворення, ре-гулюючи клітинну ланку гемостазу [1,2]. Нативна форма молекули (Glu-плазміноген) є неактивним попередником ключової про-теїнази фібринолітичної системи плазміну (EC 3.4.21.7). Крім того, обмежений проте-оліз Glu-плазміногену призводить до появи низки фрагментованих молекул, які здатні виконувати самостійні фізіологічні функції. Так, у результаті гідролізу плазміном пептид-ного зв'язку Lys77-Lys78 (рідше Lys78-Val79, Arg68-Мet69) та відщеплення фінгер-домену Glu-плазміноген перетворюється на частко-во деградовану форму -Lys-плазміноген, що має більш відкриту конформацією. Він характеризується більш високою швидкістю активації та спорідненістю до фібрину і мем-бранних рецепторів порівняно з нативним плазміногеном [3]. Наявність структурно-конформаційних особливостей Lys-плазмі-ногену може зумовлювати унікальні функції цього протеїну, які не притаманні вихідній молекулі.Питання щодо механізмів утворення Lys-плазміногену в організмі, а також його фізіологічної ролі, досліджені недостатньо. Доведено принципову можливість його ут-ворення з нативного проензиму на поверхні деяких клітин крові, зокрема тромбоцитів [4,5]. Як відомо, тромбоцитарна плазма-тична мембрана містить сайти зв'язування для плазміногену і протеїназ-активаторів. Кількість плазміногенових «рецепторів», які експонуються на поверхні тромбоцитів, значно зростає в результаті їх активації [6,7]. Потенційна роль Lys-плазміногену у регуля-ції функціональної активності тромбоцитів досліджено недостатньо. Наші попередні експериментальні дані демонструють, що Lys-, на відміну від Glu-плазміногену, при-гнічує агрегацію відмитих тромбоцитів лю-