Effects of PEG Length and Iron Oxide Nanoparticles Size on Reduced Protein Adsorption and Non-Specific Uptake by Macrophage Cells

Abstract

At present, the studies showed that applications of magnetic iron oxide nanoparticels in vivo are hampered by their non-specific uptake by the innate immune system. And surface PEGylation of the nanoparticles maybe a feasible approach to escape from the reticular-endothelial system for a long blood circulation half-life. In this paper, we synthesized two sizes of monodisperse nanoparticles and studied the effects of PEG length on reduced protein adsorption and non-specific uptake by macrophage cells for an ideal material with a relatively long blood half-life. The results show that small nanoparticles with high molecular weight PEGylation may be a more applicable candidate due to their size effect and high efficiency in reducing protein adsorption.

Enhanced and selective delivery of enzyme therapy to 9L-glioma tumor via magnetic targeting of PEG-modified, ß-glucosidase- conjugated iron oxide nanoparticles

“…13,16 Owing to the limited surface area of MNP and the relatively long circulation time of PEG-β-Glu-MNP, PEG moieties were conjugated to enzyme, instead of MNP surface, for the purpose of maximizing enzyme activity in the targeted tumor tissue (Figure 1). 16,28 Instead, enzyme conjugation was carried out with a preference for maximum enzyme activity in the targeted tumor tissue.…”

Interaction of magnetic accumulation nanomaterials and nanocomposites with cells, viruses, bioacactic molecules, ions of hard metals

“…Для уникнення опсонізації як біосумісне покриття застосовували декстрин (препарат ферумокстран-10) [33][34][35]. Наночастинки магнетиту, покриті карбоксидекстраном і карбоксиметилдекстраном (препарати ферукарботран і ферумокситол), поглинаються макрофагами сильніше, ніж наночастинки, вкриті декстрином.…”

“…Наночастинки магнетиту, покриті карбоксидекстраном і карбоксиметилдекстраном (препарати ферукарботран і ферумокситол), поглинаються макрофагами сильніше, ніж наночастинки, вкриті декстрином. З метою уникнення захоплення наночастинок фагоцитами застосовували поліетиленгліколь [35]. У випадку з наночастинками магнетиту, покритими поліетиленгліколем, їх захоплення залежить від довжини полімерного «хвоста».…”

Electron-Beam Physical Deposition within the Vacuum of Biologically Pure (Ligandless) Iron Oxide Nanoparticles

“…Использование наночастиц магнетита требует их стабилизации в жидкой среде, что порождает определённые проблемы в связи с тем, что стабилизирующие вещества способны модулировать фармакокинетику покрытых наночастиц оксида железа и их взаимодействие с клетками [31][32][33]. С этой точки зрения наночастицы магнетита, осаждённые в пористую, легко растворимую и биологически совместимую матрицу, представляют значительный практический интерес.…”