Вступ. Проблема якості життя в постінсультних пацієнтів не втрачає актуальності й у наш час, адже інсульт є однією з найпоширеніших причин інвалідизації та смертності серед населення у розвинених країнах. В Україні понад 2 мільйони людей перенесли інсульт і живуть з його наслідками. За даними МОЗ України, 31 % осіб, які перенесли інсульт, потребують сторонньої допомоги, а 20 % не можуть самостійно пересуватися. Інсульт має значний вплив на пацієнтів, які його перенесли, зокрема на якість життя, пов’язану зі здоров’ям. Визначення якості життя є не менш значущим для пацієнтів, ніж визначення порушень або інвалідності, та важливим показником результату після перенесення інсульту, який може сприяти ширшому опису захворювання і його наслідків. У цьому дослідженні вивчали не тільки симптоми неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату, а також фактори, пов’язані з якістю життя осіб, які перенесли інсульт.
Мета роботи – розробити багатофакторну регресійну модель прогнозування ризику неврологічних розладів, порушень опорно-рухового апарату та показників якості життя в постінсультних пацієнтів.
Основна частина. Обстежено 105 пацієнтів, які перенесли інсульт та перебували на стаціонарному лікуванні в інсультному відділенні Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні Тернопільської обласної ради. У дослідженні взяли участь постінсультні пацієнти віком від 35 до 83 років з різними симптомами неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату, а також локалізацією вогнища ураження головного мозку. В роботі запропоновано визначення критеріїв ризику неврологічних розладів, порушень опорно-рухового апарату та показників якості життя. Як вихідні дані для дослідження було використано локалізації ураження лівої і правої півкуль, потиличної та тім’яно-потиличної ділянок, симптоми порушень опорно-рухового апарату: головокружіння, затерпання кінцівок, парези, гемігіпестезію, рухові розлади та 10 показників якості життя За результатами багатофакторного регресійного аналізу в програмі Statistica 10.0 для прогнозування ризику неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату і показників якості життя, найбільш важливими факторами з рівнем значущості p<0,05 встановлено локалізацію ураження в потиличній ділянці, симптоми порушень опорно-рухового апарату, головокружіння, затерпання кінцівок, парези, гемігіпестезію та рухові розлади. Для перевірки якості прогностичної моделі використано коефіцієнт детермінації (R2), а для оцінки прийнятності моделі – аналіз ANOVA.
Висновки. Запропонована прогностична модель дасть змогу своєчасно визначати ризик неврологічних розладів та порушень опорно-рухового апарату і показників якості життя та проводити моніторинг постінсультних пацієнтів, що забезпечить своєчасне проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання ризику неврологічних розладів, порушенням опорно-рухового апарату та показників якості життя, а також можливістю, в подальших дослідженнях, розробки відповідного медичного калькулятора.
