Emotional distress in patients with type 1 diabetes mellitus

Cechetti, Joane Viecili; Puñales, Márcia Khaled; Cunha, Luiza Zamprogna Vieira da; Rigo, Lilian

doi:10.1111/scd.12516

Cited by 4 publications

(6 citation statements)

References 37 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Diabetes distress (DD) is an emotional construct that refers to the negative emotions that arise from living with and managing diabetes. The majority of youth with T1D experience some level of DD [2,3], with adolescent females experiencing greater DD than males [4][5][6]. More than one-third of youth with T1D suffer from substantial DD [7].…”

Section: Background and Rationalementioning

confidence: 99%

Teaching Adolescents With Type 1 Diabetes Self-Compassion (TADS) to Reduce Diabetes Distress: Protocol for a Randomized Controlled Trial

Dover,

Ahmet,

Bluth

et al. 2023

JMIR Res Protoc

View full text Add to dashboard Cite

Background Adolescents living with type 1 diabetes (T1D) often experience diabetes distress (DD), a construct distinct from depression or anxiety that refers to the negative emotions that arise from living with and managing diabetes. Self-compassion, which involves being open to one’s own suffering and treating oneself with the same care one would show to loved ones, is associated with better psychological and clinical outcomes among individuals with T1D. Self-compassion is a skill that can be taught and therefore represents an opportunity for intervention. Objective The overall aim of this study is to assess the effectiveness of a web-based mindful self-compassion for teens (MSC-T) intervention on improving DD, anxiety, depression, diabetes-related disordered eating, and suicidal ideation experienced by youth with T1D (aged between 12 and 17 years) compared with a waitlist control group (standard of care). We will also explore (1) if the effect of the MSC-T intervention changes over time, (2) if the MSC-T intervention has a positive impact on measures of glycemic control, and (3) if the effect of the MSC-T intervention differs based on self-reported gender. Methods We will conduct a single-center, parallel-group randomized controlled trial of 140 adolescents with T1D followed for 12 months. Participants will be randomly allocated (using hidden allocation) in a 1:1 ratio to either the MSC-T intervention or the waitlist control group. Our primary outcome is DD, as measured by the Problem Areas in Diabetes-Teen (PAID-T) version at 3 months. Secondary outcomes, assessed at 3 and 12 months, include anxiety (Generalized Anxiety Disorder 7-item [GAD-7] scale), depression (Patient Health Questionnaire-9 [PHQ-9]), diabetes-related disordered eating (Diabetes Eating Problem Survey-Revised [DEPS-R] version), and suicidal ideation (using 1 question from the PHQ-9). Results Study recruitment began in October 2022 and was completed in March 2023, with a total of 141 participants enrolling. Data collection will be ongoing until March 2024. The first results are expected in June 2024. Conclusions This study will be the first randomized trial to assess the effectiveness of the web-based MSC-T intervention on adolescents with T1D. Given that adolescence is a period where individuals are typically required to assume more responsibility for their diabetes care, providing adolescents with the tools they need to better manage the stress that often accompanies T1D management is paramount. Trial Registration ClinicalTrials.gov NCT05463874; https://clinicaltrials.gov/study/NCT05463874 International Registered Report Identifier (IRRID) DERR1-10.2196/53935

show abstract

Section: Background and Rationalementioning

confidence: 99%

Teaching Adolescents With Type 1 Diabetes Self-Compassion (TADS) to Reduce Diabetes Distress: Protocol for a Randomized Controlled Trial

Dover,

Ahmet,

Bluth

et al. 2023

JMIR Res Protoc

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Проведене в Бразилії обстеження 100 підлітків та молодих людей, хворих на ЦД1, виявило в 53% осіб високі показники дистресу, особливо в дівчат, а також при наявності мікросудинних ускладнень [34].…”

Section: оглядиunclassified

“…Таким чином, можна зробити висновок про наявність загальних чинників формування діа бетичного дистресу у хворих на ЦД1 і ЦД2, який виявлявся більшою мірою в жінок [25,33,34,36,39,40]. Цьому сприяла значна тривалість захворювання [36,38,40].…”

Section: оглядиunclassified

“…Так, при ЦД1 діабетичний дистрес виявлявся у 41,6-53,0% хворих [25,34]. Частіше він відзначався в самотніх осіб та афроамериканців [25].…”

Section: оглядиunclassified

“…Частіше він відзначався в самотніх осіб та афроамериканців [25]. Його формуванню сприяла наявність мікросудинних ускладнень [34]. Недостатня підтримка друзів збільшувала ризик дистресу [26].…”

Section: оглядиunclassified

See 2 more Smart Citations

Дистрес При Цукровому Діабеті

Zinych¹,

Корпачев²,

Hovaka³

2022

Endokr.

View full text Add to dashboard Cite

Стресорні чинники викликають у різних людей і навіть в однієї людини відмінні й навіть протилежні реакції. Вплив різноманітних чинників на організм можливо розподілити за силою дії на підпорогові, порогові, стресові (надзвичайні) та руйнівні. При виникненні стресових ситуацій в організмі людини активуються резерви адаптації. Тривала дія сильних стресорів з різко негативною емоційною оцінкою і можливими небажаними згубними наслідками для здоров’я спричиняє формування «дистресу» — прояву найбільш руйнівного стресорного ефекту. Дистрес — стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків. Для нього характерні втома, дратівливість, втрата сексуального потягу до партнера і ряд індивідуальних особливостей. Дистрес може виявлятися у 2 формах — гострій та хронічній. При гострій формі надмірно сильний стресор викликає значний викид катехоламінів і глюкокортикоїдів, підвищення кров’яного тиску і різке пригнічення імунітету. При хронічному дистресі сильний стресор призводить до виснаження резервів цих гормонів. Це створює тло для формування важкої депресії. Дистрес при тривалому перебігу може призводити до неврозів та психозів. Дані багатьох досліджень свідчать, що у хворих на цукровий діабет (ЦД) часто зустрічається низка психологічних проблем і психічних розладів. Для ЦД характерна гіперактивація симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофізарної системи, що сприяє виділенню стресових гормонів і підвищенню нервово-психічної напруги на тлі хронічного стресу. Відзначається двонапрямна взаємодія між ЦД та стресом — з одного боку, стрес сприяє розвитку захворювання, а з іншого боку, при ЦД посилюється стресорна реакція і створюються передумови формування дистресу. Психологічний дистрес є однією з причин зниження фізичної активності людини внаслідок депресивних настроїв, які можуть виникати на тлі ЦД, внаслідок чого перебіг захворювання ускладнюється. Дистрес посилює страждання хворих і впливає на результативність лікування. У хворих на ЦД дистрес виявляється у 2 рази частіше, ніж у людей без ЦД. Дистрес потребує відповідних засобів для його вивчення. Поєднання таких чинників, як наявність ЦД, перенесене захворювання на COVID-19, а також страждань, викликаних війною, можуть сприяти обтяженню розвитку діабетичного дистресу. У публікації розглянуті питання підходів для дослідження дистресу і його особливостей у хворих на ЦД, зокрема, у постковідному періоді та в умовах війни.

show abstract

Diabetes Mellitus Type 1 During COVID-19: Psychological Symptoms and Eating Attitudes

Benioudakis

Karlafti

Georgiou

et al. 2023

CDR

View full text Add to dashboard Cite

Background: Diabetes Mellitus Type 1 is a chronic metabolic disorder the treatment of which extremely burdens the patient. The lockdown, as a measure to prevent the spreading of the 2019 corona virus disease, was a major challenge for the general public. People with chronic diseases, such as T1D patients, have complex emotional and psychological needs and are at increased risk for both depressive symptoms and anxiety. Objective: The aim of this study was to evaluate the impact of body mass index of T1D patients on the psychological symptoms and eating habits, as well as the prognostic factors of the psychological symptoms during the lockdown period. Method: Diabetes mellitus patients were invited to complete this survey from the outpatient Diabetes clinic of the General Hospital of Chania and the “AHEPA” General University Hospital of Thessaloniki in Greece. Psychological symptoms were assessed using the DASS-42 questionnaire and eating habits were assessed using the EAT-26 questionnaire. Results: Overall, 112 T1D patients were analyzed (response rate: 28.8%). Obese T1D patients appear to be at greater risk of developing psychological symptoms such as depression, anxiety, and stress. Furthermore, disordered eating behaviors and bulimia and food preoccupation subscale were associated with psychological symptoms. Conlcusion: The findings suggested that obese T1D patients are at greater risk of developing psychological symptoms and an eating disorder is being triggered to reduce the negative psychological symptoms. The results of this study may guide targeted interventions among T1D patients.

show abstract

Emotional distress in patients with type 1 diabetes mellitus

Cited by 4 publications

References 37 publications

Teaching Adolescents With Type 1 Diabetes Self-Compassion (TADS) to Reduce Diabetes Distress: Protocol for a Randomized Controlled Trial

Teaching Adolescents With Type 1 Diabetes Self-Compassion (TADS) to Reduce Diabetes Distress: Protocol for a Randomized Controlled Trial

Дистрес При Цукровому Діабеті

Diabetes Mellitus Type 1 During COVID-19: Psychological Symptoms and Eating Attitudes

Contact Info

Product

Resources

About