У романі розглядається тема дитинства як засобу здобуття екзистенціального досвіду. Мета статті – аналіз теми дитинства та виховання як шляхи формування особистості, а також визначення функції магічного реалізму у романі “Боже, бережи моє дитя”. Цей об’єкт дослідження обраний тому, що саме через нього можна осягнути специфіку психології афроамериканської дитини та філософський аспект твору. У роботі використано комплексну дослідницьку методологію: синтез порівняльно-історичного методу, цілісного аналізу, елементи герменевтичного методу. Враховувалися постструктуралістські підходи, а також техніка “close reading”. У статті визначено роль теми дитинства у формуванні особистості “з протилежності”, тобто всупереч сучасній негативній ситуації. Доведено, що ця основна ідея розкривається через головні та другорядні образи дітей із різних сімей та з різними принципами виховання, через архетипні алюзії, через фрагментарність та багатоплановість композиції. Виявлено, що трагедія головної героїні полягає в тому, що вона народилася надто чорною для соціуму, в якому живе. Це об’єктивна даність, що визначає специфіку психології афроамериканської дитини, яка не залежить від самої героїні і яку вона не може виправити. Проте не всі життєві труднощі можна подолати, усвідомивши свій шлях. Але, незважаючи на всі перипетії долі, дитячі травми та нещастя, головна героїня роману перемагає внутрішній страх перед минулим, усвідомлює свою провину і таким чином стає сильною особистістю, що сформувалася наперекір всьому. “Другий шанс” визначення свого життєвого шляху персонаж отримує саме за рахунок використання автором елемента магічного реалізму. Показано, що проблемність прояву соціальної поведінки індивідуума обумовлена тим, що її соціокультурна трансформація відбувається в умовах серйозних особистісних та соціальних протиріч та перешкод об’єктивного та суб’єктивного характеру.