Анотація. Мета: покращити результати лікування хворих із первинними інтраабдомінальними ускладненнями за рахунок впровадження новітніх інформативних методів візуалізації. Об'єкт і методи дослідження. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі Центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 в період 2006-2019 рр. знаходився на лікуванні 191 пацієнт з первинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами і рідинними утвореннями. Вік пацієнтів становив 16-85 років. Хворі розділені на дві групи: контрольна (2006-2012 рр.) -102 (53,4%) і досліджувана (2013-2019 рр.) -89 (46,6%) хворих. Методи обстеження: рентгенографія, ультразвукове дослідження (УЗД), комп'ютерна томографія (КТ). Результати. Причинами виникнення первинних інтраабдомінальних ускладнень були ускладнені форми апендициту -у 74 (38,7%), перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки -у 48 (25,1%), ускладнені форми холециститу -у 69 (36,1%) пацієнтів. У контрольній групі проведена оглядова рентгенографія органів черевної та грудної порожнини з клінічними ознаками перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також хворим з підозрою на непрохідність кишечнику на тлі запального процесу. Аналіз даних у 26 хворих показав, що в 6 з них не встановлено вільного повітря в черевній порожнині. У досліджуваній групі хворих проводили вимірювання шкірної температури передньої черевної стінки у 48 з 89 хворих, з яких у 39 вона була підвищена на 2-3 °С. За даними УЗД органів черевної порожнини, встановлено прямі і непрямі ознаки запального процесу. УЗД проведено в 81 з 89 хворих, з яких при деструктивному апендициті -у 35, при деструктивному холециститі -у 32 і при перфоративній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки -у 14. Результати показали, що візуалізація встановлена у 68 з 72 пацієнтів, з яких апендикулярний абсцесу 15 з 16 і апендикулярний інфільтрат -у 18 з 19. Локалізація червоподібного відростка, за даними УЗД, типова у 22, медіальне розташування -у 6 і підпечінкове -у 7 хворих. УЗД жовчного міхура проведено у 32 хворих, встановлені зміни, які вказували на наявність запального процесу. Оглядова рентгенографія проведена у 22 хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, з яких вільне повітря виявлено у 17 пацієнтів. КТ проведена у 16 хворих. Висновки. З метою верифікації інтраабдомінальної патології шкірна термометрія була інформативною у 39 з 48 хворих. При верифікації перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у 17 з 22 хворих оглядова рентгенографія була неінформативною, що потребувало проведення КТ. УЗДдослідження органів черевної порожнини було інформативним у 48,1-73,5% випадків залежно від патології (деструктивний апендицит, деструктивний холецистит) і розвитку ускладнень з чутливістю 58-84,5% і специфічністю 69-89,3%, а розбіжності пов'язані з вдосконаленням методики обстеження. Ключові слова: апендицит, холецистит, перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, діагностика, ультразвукова діагностика, рентгенографія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.