Evaluation of the Human Bioelectromagnetic Field in Medicine: The Development of Methodology and Prospects Are at the Present Scientific Stage

Abstract

Introduction: The authors focus on the unresolved problem of NCDs and on the relevance of further scientific research in accordance with the current physics-biological level of knowledge about the structure and functioning of the human body. In the course, emphasis is placed on the need for further study of methods for assessing the bioelectromagnetic field of the human body as a potential “tool” for a possible solution of the NCD problem in the framework of system medicine. The aim is to assess the level of development of the methodology and substantiate the scientific feasibility of further exploring the possibilities of the clinical application of these methods for assessing the bioelectromagnetic field of the human body in the algorithms for examining and managing patients with NCDs to study valeological status and objective monitoring of physical phenomena in the clinic of internal diseases. Materials and methods: The analysis of the literature data was carried out in the course of a search study of methods for the rapid assessment of valeological status as a fragment of the initiative research project “Development of algorithms and technology for introducing a healthy lifestyle in patients with non-communicable diseases based on the study of psycho-emotional status” (State registration No. 0116U007798, UDC 613:616-052:159.942:616-03). Review: The gnoseological aspect of the development of the methodology for assessing the bioelectric and biomagnetic fields of the human body is described in the article. The conditional time stages of the methodology are highlighted and characterized in it. It was proposed to distinguish between periods: 1) cumulative (XIII-XVIII centuries), 2) cumulative-dynamic (XII-XX centuries), 3) modern (XXI century) 4) modern (prospective). Questions of the feasibility of further research assessing the bioelectromagnetic field of the human body are discussed. Conclusions: 1. The above gnoseological aspect of the 700-year-old methodology for studying the bioelectromagnetic field of a human body demonstrates a staged evolution of its development, the presence of a significant amount of cumulated scientific information, which requires rethinking as part of system medicine. This convinces us of the existence of a tendency of inevitable approaching the final stage of knowledge of the human bioelectromagnetic field with the widespread introduction of these techniques into the practical public health of the world. 2. The accumulated layer of scientific knowledge about the bioelectromagnetic component of the human body requires integration into fundamental medicine, transformation of the modern paradigm by creating a bioelectromagnetic-chemical concept of the exchange of matter and energy in the human body. 3. Further research on the assessment of the bioelectromagnetic field is relevant and can contribute to solving the NCD problem both at a fundamental level within the framework of system medicine and by optimizing the diagnostic assessment in patient management algorithms during diagnosis, treatment, primary and secondary prevention.

Informational Analytical Representations of the Magneto-Electrochemical Theory of Metabolism, Life and Health

“…A detailed justification and actual conceptualization of the magneto-electrochemical theory of metabolism are presented in the monograph and they have been published in several articles [1][2][3][4][5].…”

“…Детальне обґрунтування і власне концептуалізація магнітоелектрохімічної теорії обміну речовин викладені у монографії та були висвітлені у ряді статей [1][2][3][4][5].…”

The Total Power of the Heart as a Promising Parameter for Assessing the Functional State of the Patient During an Objective Structured Clinical Examination: Gnoseology, Clinical Significance

“…Таким чином зрозуміло, що серце -це орган постійної електромагнітної генерації, який утворює електромагнітне випромінювання у частотному діапазоні від от 0,04 до 0,4 Гц, а серцевий ритм -це електромагнітний феномен, який з одного боку забезпечує реалізацію механічного скорочення серцевого м'яза, з іншого -має хвильові характеристики, що виявляються інформаційною складовою для організму людини та носієм інформації про поточний функціональний стан організму. Кожна частотна складова віддзеркалює вклад наявних механізмів серцевої регуляції [5,6,7,8,9].…”

Potentials of Short Recording of Heart Rate Variability in Displaying Systemic Informational Energy Processes of the Human Body During Clinical Examination of Patients With Non-Communicable Diseases

“…Виділення зі складного коливання (яким і є скорочення серця) його вихідних простих коливань з подальшою клінічної оцінкою їх частоти і їх потужності дає лікареві можливість отримання об'єктивної індивідуальної детальної інформації про внесок механізмів регуляції у серцеву діяльність і про функціональний стан організму пацієнта в цілому. Ці дані можуть мати істотне клінічне значення для контролю ефективності лікування НІЗ, прогнозу, визначення об'єктивного рівня здоров'я пацієнта [2,3,4].…”

“…За відхиленням показника TP від норми 3466±1018 мс² встановлено: достовірне пригнічення енергетичної потужності серцевої діяльності (енергодефіцитний стан) у групі 2, що є наслідком симпатикотонії та системних зрушень нервової і метаболічної регуляції при НІЗ; достовірне підвищення енергетичної потужності, гіперергічний стан із вегетативною дисфункцією у групі 1А, як наслідок значного тренувального процесу/перетренування (р<0,05). Доцільна медикоклінічна трактовка рівня ТР: <300 мс 2 -дуже значне зниження -відповідає клінічно тяжкому/середньо тяжкому стану, кахексії, тощо; обумовлене вираженим фізичним виснаженням організму; потребує негайного лікування основного захворювання, оптимального режиму активності і відпочинку; застосування здоров'язберігаючих технологій за показами відповідно до нозологічного діагнозу пацієнта; 300-700 мс 2 -значне зниження -відповідає вираженому астенічному синдрому, гіпоергічному варіанту реагування; 700-1500 мс 2 -зниження -відповідає астенічному синдрому; 1500-3000 мс 2 -межа умовної норми (оптимальний режим функціонування); 3000-4000 мс 2 -підвищення -спостерігається при вираженому рівні тренованості, формування резервів адаптації; 4000-6000 мс 2 -значно підвищений -стан надлишкового реагування/гіперергії, потребує відновлення балансу витрат енергії; > 6000 мс мс 2 -надлишковий -значний дисбаланс, витрата енергії внаслідок вираженої вегетативної дисфункції [5,6,7,8].…”