У статті розглядаються питання оцінного функціонування французьких розмовних одиниць у мовленні персонажа та їх відтворення у перекладному просторі. Увагу зосереджено на висвітленні проблематики збереження оцінного заряду розмовного компонента французького художнього тексту засобами української мови. Встановлено, що перекладацькі заміни, які нейтралізують оцінне маркування розмовних елементів в українському перекладі роману А. Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» не є лексично домінантними. Чинником, що сприяє такій ситуації на лексичному рівні, є прогресуюча розмовна мова українських перекладів французької прози зі значним насиченням просторозмовної лексики. Оцінюється внесок конкретного перекладача в розширення діапазону прийомів перекладу для збереження усного-розмовного характеру вихідних текстів, наповнених ненормативними лексичними елементами з оцінним зарядом. Явний пейоративний характер оригінальних коловіалізмів вимагає від перекладача добору адекватного відповідника для відтворення яскравого оцінного відтінку ознаки предмета чи явища, особливо якщо він доповнює надзвичайно емоційне спілкування героїв у художньому тексті. Доведено переважання негативної оцінки у семантиці французьких розмовних аксіологем та їх українських перекладацьких відповідників, але є й позитивне конотативне навантаження розмовних словоформ як в оригіналі, так і в перекладі. З’ясовано, що перевага аксіологічного конотативного аспекту над сигніфікативним у семантиці французької розмовної мови створює перед перекладачем дилему: застосувати в перекладі прийоми стандартизації оригінальних оцінних розмовних одиниць чи підібрати функціонально адекватні аксіологічні засоби в багатих ресурсах української розмовної мови. Визначено ймовірний набір перекладацьких способів і прийомів зі збереження оцінного компонента семантики французьких розмовних одиниць в українському перекладі. Окреслено перспективи розробки методики перекладу розмовних елементів різнорегістрового характеру у франко-українському міжмовному просторі.