Evolutionary Patterns of the Internal Structures of Generative Organs in Angiosperm Plants

Abstract

Evolutionary patterns of the internal structures of generative organs in angiosperms are considered in light of the idea on their close dependence on the appearance of angiospermy – formation of the ovary closed cavity by carpels– macrosporophylls. A characteristic feature of the sexual process in gymno- and angiosperms is the independency of water for fertilization, unlike all lower plants and pteridophytes. The main direction of the further evolution of the sexual process consisted in the modification for adaptations that ensure the successful fertilization in new conditions. The guidelines and levels of evolution include aromorphosis, allomorphosis, specialization and reduction which are considered to be concrete examples of microstructure of generative organs.

Primer registro de Sclerocactus papyracanthus (Cactaceae) en México

“…1H). This interesting phenomenon in which individuals are capable of sexual reproduction while they present juvenile morphology is called neoteny (Kordyum and Kravets, 2021). This has previously been documented in cacti from the genera Escobaria Britton & Rose (Breslin, 2012), Pediocactus Britton & Rose (Baker and Cloud-Hughes, 2022), and Turbinicarpus (Backeb.)…”

Morphogenesis of fruit as a subject matter for the carpological studies

“…Останніми роками теоретичного обґрунтування в роботах дослідників рослин набуває підхід, відомий як еvo-devo, запропонований як синтез біології розвитку та еволюційної біології (Endress, 2003(Endress, , 2011Erbar, 2007;Delaux et al, 2019;Rutishauser, 2020;Kordyum, Kravets, 2021). Цей підхід є проявом актуальної тенденції розглядати структури рослини як стадії процесу розвитку, тобто переходу від "класичного", статичного погляду на досліджувані явища, до динамічного (Rutishauser et al, 2008;Rutishauser, 2020).…”

“…Від початку застосування такого підходу в морфології рослин вдалось виявити цінні для систематики та еволюційної морфології ознаки, наприклад, постгенітальне та конгенітальне зростання органів, центрипетальний та центрифугальний розвиток андроцею (Payer, 1857;Leins, 1964Leins, , 1975, "ранню" та "пізню" симпеталію (Erbar, Leins, 1996), а також численні характеристики репродуктивного циклу покритонасінних (типи мікроспорогенезу, типи розвитку стінки пиляка, зародкового мішка, ендосперму та інші) (Takhtajan, 1964;Novikov, Barabasz-Krasny, 2015;Kordyum, Kravets, 2021). Всі ці ознаки можна назвати "морфогенетичними" ознаками, оскільки вони відображають не кінцевий стан органу, а спосіб формування цього органу або структури в процесі індивідуального розвитку.…”