Exhibition activities of the Kyiv Experimental Ceramic Art Factory after the closure of production in 2006

Abstract

The purpose of the study is to identify general trends and comprehensive approaches to the problem of analysis and preservation of artistic values, part of which are porcelain, to determine their place in the context of socio-cultural progress of Ukraine in the twentieth century and the impact of these processes on national identity. Porcelain art acquires special significance as a phenomenon based on artistic, aesthetic and ideological traditions embodied in art forms. Given the state of destruction of the domestic porcelain and earthenware industry, porcelain products of its leading enterprise - Kyiv Experimental Ceramic and Art Factory need to analyze and highlight their impact on the national identity of Ukrainian culture. The research methodology is to apply the principles of scientific reliability and comprehensiveness, as well as the use of socio-cultural and art approaches. Used in the study and a set of scientific methods, in particular: axiological, ontological (existential), cognitive, system-historical, comparative (historical-comparative), culturological, cross-cultural, typological, iconological-iconographic, art analysis. In addition, general scientific research methods were used - theoretical, empirical and empirical-theoretical. Scientific novelty. Scientific research uses a comprehensive study of unique porcelain art samples created on the basis of the Kyiv Experimental Ceramics and Art Factory (KECAF) and highlights the state of study of certain aspects of the impact of these works of art on Ukrainian art culture after the cessation of production. Conclusions. The obtained results allow to testify that: for the first time the phenomenon of domestic porcelain as a catalyst of innovative transformations in modern society has been comprehensively studied; found that the sphere of realization of the cultural potential of Ukrainian porcelain there are private and state collections in which works of art are witnesses of historical and cultural national experience; it was found out that the exhibition activity of museums and galleries promotes intellectual and aesthetic education, forms the national identity of the individual, strengthens the manifestations of original creation and renewal of the national tradition; scientific development of this issue has become the basis for the possibility of further dissemination of this innovative impulse and determine the essence of the impact of creative achievements of the porcelain industry, and in particular KECAF, on the general artistic culture of Ukraine of the beginning of

Традиційні Українські Розпису В Оздобленні Фарфору – Фаянсу Другої Половини Хх Століття

“…Поглиблюють питання «петриківки» у дизайні тонкої кераміки Київського експериментального керамічно-художнього та Коростенського фарфорового заводу М. Лампека [2] та А. Чуднівець [7] у низці своїх публікацій (2019 р.). Особливу увагу у роботах указаних науковців присвячено творчості провідних майстрів, що спеціалізувалися на петриківському розписі фарфору.…”

“…Зокрема, до провідних майстрів, що спеціалізувалися на «петриківці», належали В. Клименко-Жукова, М. Тимченко та Г. Павленко. Це були здебільшого представники київської школи, які надали традиційній техніці оздоблення самобутності, оригінальності та нової інтерпретації вже усталених мотивів [2].…”

“…Унікальне поєднання досвіду у Петриківської школи декоративного малювання Т. Пати та Київської школи майстрів народного мистецтва репрезентують твори Тимченко Марфи Ксенофонтівни (1922-2009 рр.). Завдяки навчанню у таких знаних митців декоративного мистецтва, як О. Кулик, М. Рокицький та Т. Флора, вона вміла вдало трансформувати складні квіткові композиції у межі фарфорового посуду [2,7,8].…”