Factors Associated With Provider Burnout in the NICU

Tawfik, Daniel S.; Phibbs, Ciaran S.; Sexton, J. Bryan; Kan, Peiyi; Sharek, Paul J.; Nisbet, Courtney C.; Rigdon, Joseph; Trockel, Mickey; Profit, Jochen

doi:10.1542/peds.2016-4134

Cited by 119 publications

(74 citation statements)

References 37 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Conversely, Sun et al [94] found that nurses who worked in adult obstetrics and gynecology units had more burnout than nurses who worked in pediatric units; however, Ohue et al [78] reported the inverse. Working in hematology/oncology [88] and unit-level factors such as workload [65,85], number of assigned patients [26], increased number of admissions, understaffing, and shifts > 8 h were associated with increased burnout [51,92,95,96]. Aytekin et al [29] found working longer years in the NICU was associated with lower levels of personal accomplishment.…”

Section: Work Environmentmentioning

confidence: 99%

What is known about paediatric nurse burnout: a scoping review

et al. 2020

View full text Add to dashboard Cite

Burnout in healthcare providers has impacts at the level of the individual provider, patient, and organization. While there is a substantial body of literature on burnout in healthcare providers, burnout in pediatric nurses has received less attention. This subpopulation may be unique from adult care nurses because of the specialized nature of providing care to children who are typically seen as a vulnerable population, the high potential for empathetic engagement, and the inherent complexities in the relationships with families. Thus, the aim of this scoping review was to investigate, among pediatric nurses, (i) the prevalence and/or degree of burnout, (ii) the factors related to burnout, (iii) the outcomes of burnout, and (iv) the interventions that have been applied to prevent and/or mitigate burnout. This scoping review was performed according to the PRISMA Guidelines Scoping Review Extension. CINAHL, EMBASE, MEDLINE, PsycINFO, ASSIA, and The Cochrane Library were searched on 3 November 2018 to identify relevant quantitative, qualitative, and mixed-method studies on pediatric nurse burnout. Our search identified 78 studies for inclusion in the analysis. Across the included studies, burnout was prevalent in pediatric nurses. A number of factors were identified as impacting burnout including nurse demographics, work environment, and work attitudes. Similarly, a number of outcomes of burnout were identified including nurse retention, nurse well-being, patient safety, and patient-family satisfaction. Unfortunately, there was little evidence of effective interventions to address pediatric nurse burnout. Given the prevalence and impact of burnout on a variety of important outcomes, it is imperative that nursing schools, nursing management, healthcare organizations, and nursing professional associations work to develop and test the interventions to address key attitudinal and environmental factors that are most relevant to pediatric nurses.

show abstract

Section: Work Environmentmentioning

confidence: 99%

What is known about paediatric nurse burnout: a scoping review

et al. 2020

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…18,19 The average cost of a hospital day in our institution was determined to be $1,047, but costs are reported as high as $2,456 per day for nonprofit hospitals in New York on average, 20 and therefore medically unnecessary days have the potential to be costly. This may not encompass indirect costs of excess days (e.g., effect on upstream bed availability, patient satisfaction, provider burnout) 21,22 and when generalized to all hospital services for the entire year, costs are likely even higher.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Post-acute care discharge delays for neurology inpatients

2018

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Слід відмітити, що формування СПВ у персоналу неонатальних відділень пов'язано не лише з негативними змінами його психо-емоційного стану, а й безпосередньо впливає на рівень надання медичної допомоги пацієнтам, особливо дітям, які народилися з екстремально малою масою тіла, з вродженими вадами розвитку, у стані тяжкої асфіксії та знаходяться в умовах end-of-life [3,4,5]. Симптоми-попередники або клінічні прояви СПВ у лікарів та медичних сестер утруднюють процес комунікації з батьками маленьких пацієнтів, зумовлюючи втрату їх впевненості у позитивні результати лікування та виходжування дітей [6,7,8].…”

Section: вступunclassified

“…Це пов'язано з високою частотою звільнення медичних працівників з постійного місця роботи, що, відповідно, спричиняє необхідність набору нового персоналу з витрачанням ресурсів для його навчання та адаптації до робочого місця, взяття на роботу працівників у режимі part-time. Симптоми СПВ змушують медичних працівників звертатися за медичною допомогою внаслідок розвитку серцево-судинних захворювань, виникнення психічних та психологічних проблем, що також потребує відповідних значних матеріальних витрат [4,10].…”

Section: вступunclassified

Burnout Syndrome Among Medical Staff of Neonatal Departments: A Myth or Sad Reality?

Babintseva¹,

Hodovanets²

2020

Neonatol. hìr. perinat. med.

View full text Add to dashboard Cite

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет» (м. Чернівці, Україна) СИНДРОМ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ НЕОНАТАЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ: МІФ ЧИ СУМНА РЕАЛЬНІСТЬ? Резюме. Згідно із визначенням ВООЗ «синдром професійного вигорання» (СПВ) або «Burnout»-це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, яке характеризується порушенням продуктивності в роботі та втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності та (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки. Цей синдром звичайно розцінюється як стрес-реакція у відповідь на безжалісні виробничі та емоційні вимоги, що є наслідком надмірної відданості людини своїй роботі, що одночасно супроводжується зневагою до сімейного життя та/або відпочинку. Формування СПВ у персоналу неонатальних відділень пов'язано з негативними змінами його психо-емоційного стану та безпосередньо впливає на рівень надання медичної допомоги пацієнтам, особливо дітям, які народилися з екстремально малою масою тіла, з вродженими вадами розвитку, у стані тяжкої асфіксії та знаходяться в умовах end-of-life. Мета дослідження. Вивчити частоту формування та потенційні чинники ризику СПВ у лікарів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку, шляхом персоналізованої оцінки його ризику за допомогою тесту Maslach Burnout Inventory (MBI) та розробленого дослідниками опитувальника NeoBurn. Матеріали та методи дослідження. У ході дослідження проведено персоналізоване опитування 50 лікарів-неонатологів та дитячих анестезіологів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку (до 28 діб життя), на базі 8 відділень 6 стаціонарів (м. Київ, м. Чернівці, Україна) з вересня 2019 року по лютий 2020 року. Опитувальник NeoBurn розроблено дослідниками з урахуванням даних сучасної наукової літератури щодо найбільш вагомих чинників ризику СПВ у медичного персоналу неонатальних відділень. Даний опитувальник включає перелік питань загального характеру; питання, які визначають особливості праці; питання, які характеризують власну оцінку особистості тощо. Тест Maslach Burnout Inventory (MBI) включає три блока питань, відповіді на які можуть допомогти у визначенні ознак виснаження або депресивного тривожного синдрому (Розділ А), ознак деперсоналізації або втрати емпатії (Розділ В) та ознак зниження особистісних досягнень (Розділ С). Результати дослідження. В опитуванні прийняло участь 36 лікарів-неонатологів (72 %) та 14 лікарів-дитячих анестезіологів (28 %), при цьому, у 80 % випадків респондентами були представниці жіночої статті, а біля 1/3 неонатальної спільноти мали вік старше 50 років. Більшість респондентів (72 %) на момент опитування працювали на посаді лікарів-ординаторів відділень, 8 (16 %)-завідувачів відділень, 6 (12%)-наукових співробітників профільних кафедр. Основним робочим місцем лікарів у 70 % випадків були відділення інтенсивної терапії новонароджених, у 30 % випадк...

show abstract

Factors Associated With Provider Burnout in the NICU

Cited by 119 publications

References 37 publications

What is known about paediatric nurse burnout: a scoping review

What is known about paediatric nurse burnout: a scoping review

Post-acute care discharge delays for neurology inpatients

Burnout Syndrome Among Medical Staff of Neonatal Departments: A Myth or Sad Reality?

Contact Info

Product

Resources

About