спрямовані на визначення напрямів удосконалення існуючих методів планування та організації будівництва, з урахуванням вимог та особливостей використання адитивних технологій 3D-друку. Методика досліджень. Виконано аналіз та класифікацію сучасних адитивних технологій 3D-друку, які успішно зарекомендували себе у світовій практиці будівельного виробництва. Розглянуто технічні характеристики 3D-друку, технології, матеріали, напрямки використання будівельних 3D-принтерів та вимоги до організації будівельних майданчиків. Результати дослідження. Визначено фактори, які впливають на використання технологій 3D-друку в будівельному виробництві України. Аналіз основних характерних аспектів адитивного виробництва для будівництва дозволив визначити необхідні кроки для підвищення ефективності використання та виділити перспективні напрямки розвитку 3D-друку. Наукова новизна. Зроблено висновок, що активне використання 3D-друку в будівництві-питання часу, це дозволить об'єднати новітні наукові розробки в галузях техніки, технології, матеріалознавства, архітектури, дизайну, конструювання та будівництва. Практичне значення. Таке інтегрування в нову єдину інноваційну систему передбачає вирішення цілого пласту питань та проблем, пов'язаних із необхідністю вдосконалення методів планування, організації та управління будівельним виробництвом, які б дозволили ефективно використовувати новітні адитивні технології 3D-друку в Україні. Ключові слова: адитивні технології; 3D-принтер; 3D-друк; планування та організація будівельного виробництва.