Fetal stress-programming
Abstract: Numerous recent studies demonstrate the important role of the prenatal period in the formation of obesity, hypertension and carbohydrate tolerance impairment in adulthood. The article presents the literature and our own data on the hormonal and epigenetic mechanisms of this diseases. Antenatal and postnatal markers of intrauterine programming were described. Key words: stress, pregnancy, fetal programming, miRNA, metabolic syndrome.
Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Cited by 3 publications
References 0 publications
ВСТУП Запорукою сприятливого перебігу вагітності, розвитку плода та фізіологічної пологової діяльності є гармонійний та стійкий психоемоційний стан вагітної і породіллі. Під час та після розв'язання надзвичайних ситуацій людина стикається з різноманітними проблемами психічного здоров'я, ступінь виразності яких коливається від психоемоційного стресу до психічних розладів [1-3]. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ДАНИХ ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Наслідками потужного стресу при вагітності є запаморочення, прискорення серцебиття, тремор кінцівок, підвищення артеріального тиску, а також невмотивоване підвищення нервозності та тривожності, порушення сну, депресія, які призводять до погіршення загального стану майбутньої матері. Деякі дослідники пов'язують зниження працездатності, погіршення апетиту, млявість, апатію, порушення сну у вагітних з довготривалим негативним впливом хронічного стресу [1, 2]. Саме тому питання вивчення психоемоційного стану вагітних, особливо тих, що перебувають в зоні військової агресії, привертають до себе особливу увагу науковців [2, 4, 5]. Не викликає сумнівів негативний вплив перинатального стресу на стан нервової системи плода і новонародженого, клінічною ознакою якого вже в перші хвилини життя є мала вага при народженні та низька оцінка за шкалою Апгар. У подальшому ці діти зазнають труднощів під час адаптації в колективі, відрізняються гіперактивністю, схильністю до різних фобій [1, 6-8]. Особливого значення проблема перинатального стресу набуває сьогодні. Військова агресія обумовлює народження, так би мовити, «дітей війни», характерними рисами яких у подальшому є невпевненість, зниження самооцінки, психічні розлади [8]. Особливості психоемоційного стану таких дітей вже вивчалися німецькими та американськими психоаналітиками й психіатрами [8]. Ними було виявлено негативний вплив особливого хронічного стресу військового часу на формування особистості майбутньої дитини. Однією ж із особливостей українського сьогодення є наявність абсолютно нового прошарку населення-внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та Криму, загальна кількість яких, за даними Міністерства соціальної політики України,
ВСТУП Запорукою сприятливого перебігу вагітності, розвитку плода та фізіологічної пологової діяльності є гармонійний та стійкий психоемоційний стан вагітної і породіллі. Під час та після розв'язання надзвичайних ситуацій людина стикається з різноманітними проблемами психічного здоров'я, ступінь виразності яких коливається від психоемоційного стресу до психічних розладів [1-3]. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ДАНИХ ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Наслідками потужного стресу при вагітності є запаморочення, прискорення серцебиття, тремор кінцівок, підвищення артеріального тиску, а також невмотивоване підвищення нервозності та тривожності, порушення сну, депресія, які призводять до погіршення загального стану майбутньої матері. Деякі дослідники пов'язують зниження працездатності, погіршення апетиту, млявість, апатію, порушення сну у вагітних з довготривалим негативним впливом хронічного стресу [1, 2]. Саме тому питання вивчення психоемоційного стану вагітних, особливо тих, що перебувають в зоні військової агресії, привертають до себе особливу увагу науковців [2, 4, 5]. Не викликає сумнівів негативний вплив перинатального стресу на стан нервової системи плода і новонародженого, клінічною ознакою якого вже в перші хвилини життя є мала вага при народженні та низька оцінка за шкалою Апгар. У подальшому ці діти зазнають труднощів під час адаптації в колективі, відрізняються гіперактивністю, схильністю до різних фобій [1, 6-8]. Особливого значення проблема перинатального стресу набуває сьогодні. Військова агресія обумовлює народження, так би мовити, «дітей війни», характерними рисами яких у подальшому є невпевненість, зниження самооцінки, психічні розлади [8]. Особливості психоемоційного стану таких дітей вже вивчалися німецькими та американськими психоаналітиками й психіатрами [8]. Ними було виявлено негативний вплив особливого хронічного стресу військового часу на формування особистості майбутньої дитини. Однією ж із особливостей українського сьогодення є наявність абсолютно нового прошарку населення-внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та Криму, загальна кількість яких, за даними Міністерства соціальної політики України,
Objectives: to determine morphological and immunohistochemical changes in the placentas of displaced pregnant women in order to further improve the antenatal monitoring program.Materials and methods. 96 displaced pregnant women (the main group) took part in the prospective study, who depending on the therapy were divided into: group I – 65 pregnant women who were monitored according to generally accepted recommendations and received routine therapy for prolonging pregnancy, group II – 31 pregnant women who received the proposed treatment and prophylactic complex (micronized progesterone, magnesium citrate in combination with pyridoxine hydrochloride, iron fumarate, a multivitamin complex with 200 mg of docosahexaenoic acid, complex of medical and psychological support for pregnant women). The control group consisted of 39 pregnant women living at territories controlled by Ukraine. The duration of observation was 2 years. Placentas were examined by organometric, macroscopic, general histological and immunohistochemical methods.Results. Organometrically, placentas in the group I had a significant decrease in thickness, mass and size. Edema of Wharton jelly was significantly more pronounced in this group, and in the lumen of vessels there was a more pronounced parietal formation of fibrin blood clots. Manifestations of ischemic infarcts and blood clots, which were located mainly in the paracentral and peripheral zones, were found significantly more frequently among women of the group I. Histologically, tissue changes were noted in the placentas in the group I, which are manifestations of placental damage and characterized by a partial decrease in maternal-fetal-placental perfusion. These changes were combined with focal edema in decidual tissue and dystrophy in decidual cells. In the placentas of women of the group I an uneven focal, sometimes pronounced proliferation of syncytial nodules of a more widespread nature was noted, which is a marker of cellular aging associated with adverse factors affecting the mother’s body. Also, foci of maternal infarcts were noted in the group I, which is associated with a decrease in maternal perfusion in the vessels of the placental barrier.Immunohistochemically, vacuolization and uneven chromatin arrangement were observed in the nuclei of villi cells during Ki-67 immersion, which indicated a decrease in regenerative responses in the placental barrier in groups I and II, especially with elevated cortisol levels. Immunohistochemical studies of the pro-apoptotic marker P-53 showed expression in single nuclei of villi stroma cells.Conclusions. The detected changes in the structures of the placental barrier indicate the predominance of placental disorders in the group I compared to the group II and control groups, especially in the syncytium of the villi, which led to a violation of the placenta functioning. Morphological studies confirmed the significant impact of long-term chronic stress on the formation and functioning of the uterine-placental-fetal complex, as well as the effectiveness of the proposed treatment in preventing the identified disorders.
State the Hormonal and Micronutrient Metabolism in Pregnant Women Displaced Persons and Methods of Correction
Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук'янової Національної академії медичних наук України», відділення патології вагітності та пологів, м. Київ, Україна 2 Державний заклад «Луганський державний медичний університет», медичний факультет, кафедра акушерства та гінекології, м. Рубіжне, Україна СТАН ГОРМОНАЛЬНОГО ТА МІКРОНУТРІЄНТНОГО ОБМІНУ У ВАГІТНИХ -ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ТА МЕТОДИ КОРЕКЦІЇ Особливістю українського сьогодення є наявність абсолютно нового прошарку населення -внутрішньо переміщених осіб з Донбасу та Криму, загальна кількість яких у квітні 2019 року становила 1 369 787 осіб. Для переважної більшості внутрішньо переміщених осіб притаманний посттравматичний синдром з усіма його патологічними проявами, які негативно впливають на перебіг гестації, збільшуючи кількість ускладнень. За даними сучасних авторів у таких вагітних значно зростає частота прееклампсії, плацентарної дисфункції, невиношування і недоношування вагітності. Складні соціально-економічні умови, екологічні негаразди, перебування в умовах персистуючого стресу внаслідок військового конфлікту на сході України потребують особливого медикаментозного супроводження під час вагітності. Метою дослідження є оцінка ефективності удосконаленої програми антенатального спостереження, спрямованої на пролонгування вагітності, зменшення акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних -переміщених осіб. Матеріали та методи. Для виконання завдання дослідження усі вагітні -переміщені особи залежно від схеми терапії були розподілені на дві групи. Основну групу становила 31 вагітна, які отримували запропонований для впровадження лікувально-профілактичний комплекс; групу порівняння склали 65 вагітних, що спостерігалися за загальноприйнятими рекомендаціями. Контрольну групу сформували 39 вагітних, які постійно мешкали на підконтрольній Україні території, узяті в довільному порядку в терміні гестації 22 -32 тижнів. Результати. Для вагітних основної групи притаманне підвищення концентрації естрадіолу, відносне зниження прогестерону і плацентарного лактогену, мікронутрієнтний дисбаланс та високі рівні реактивної та особистісної тривожності. На тлі запропонованої удосконаленої програми у вагітних основної групи в плазмі крові на 22,2% зросла концентрація прогестерону, що сприяло нормалізації естроген-прогестеронової рівноваги, на 23,6% -плацентарного лактогену, на 16,25 % -магнію; на 23,5% -феритину; на 20,0% знизилася продукція кортизолу та на 3,03% кальцію. Висновки. Сприятливий вплив удосконаленої програми антенатального спостереження в основній групі підтверджується зменшенням питомої ваги маніфестних форм загрозливих передчасних пологів (32,3 проти 89,2%; р < 0,05), плацентарної дисфункції (12,9 проти 30,8%; р < 0,05) та прееклампсії (6,5 проти 18,5%; р < 0,05). Ключові слова: вагітність, стрес, стрес-асоційовані гормони, плацентарні гормони , магній, вагітні -переміщені особи.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
Contact Info
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Product
Resources
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.
