“…Враховуючи шкідливість яблуневої галової нематоди та наявність потенційних рослин-живителів на території України, метою власних досліджень було провести експрес-аналіз фітосанітарного ризику від M. mali для території країни, результати якого можуть бути використаними для зведеного аналізу фітосанітарного ризику від зазначеного виду нематод для Європейської частини континенту, представлення якого заплановано до розгляду на генеральній сесії Європейської та Середземноморської організації карантину і захисту рослин восени 2017 року. Ідентифікацію виду здійснюють за морфологічними ознаками, серед яких найбільшу увагу приділяють тим, що мають найбільшу роздільну здатність для нематод роду Meloidogyne[10,35]: для інвазійних личинок -це будова головок стилета, форма хвоста та його гіалінової частини, розташування гемізоніду по відношенню до екскреторної пори; для самців -форма голови, головок стилета, форма латеральних (бічних) полів, розташування гемізоніду по відношенню до екскреторної пори; для самиць -особливості будови перінеальної пластинки, форма головок стилета, розташування екскреторної пори[16,19].Для ідентифікації виду можливе також застосування біохімічних досліджень з використанням білкових ізоферментних маркерів[6, 15- 35] та молекулярно-генетичних досліджень -на основі SSU rDNA та LSU rDNA маркерів[6,14,18]. Виявлення M. mali в Європі вперше (у Нідерландах, Італії) та включення виду до Попереджувального списку Європейської та Середземноморської організації карантину та захисту рослин (The Alert List) у 2014 році.…”