Gender Attitudes and Practices in B.Hrinchenko’s Family According to Ego-Documents

Abstract

МЕТОДОЛОГІЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВОАнотація. У сучасній історичній науці зростає потреба нового бачення минулого, в якому йдеться не тільки про «зовнішню» історію важливих процесів та явищ, а й про «внутрішню»суб'єктів, «людську» історію. Джерела особового походження родини Грінченків дозволяють глибше зрозуміти причини та особливості включення видатних персоналій у боротьбу за права жіноцтва в кінці ХІХ -на початку ХХ ст. Мета дослідження полягає у визначенні ролі впливових інтеліґентських родин Наддніпрянської України у процесах формування нової ґендерної парадигми в українських землях наприкінці ХІХ -на початку ХХ ст. на основі еґодокументів Бориса, Марії та Анастасії Грінченків. Методологія базується на деконструкції текстів еґодокументів та індивідуальнобіографічному й суб'єктнодіяльнісному підходах, які дозволяють окреслити роль конкретних особистостей у становленні жіночого питання в Наддніпрянській (підросійській) і Західній (підавстрійській) Україні в обраний період. Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні еґодокументів, що дало змогу деталізувати особливості становища жіноцтва та розгортання руху за ґендерну рівність, які важко цілісно охарактеризувати винятково на основі залучення масових документальних джерел. Висновки. Впродовж окресленого хронологічного періоду українське суспільство продовжувало зберігати Юрій БЕЗЗУБ старший викладач, кафедра історичної та громадянської освіти, Київський університет ім. Б.Грінченка (Київ, Україна),