Мета досліджень – встановлення особливостей формування елементів структури врожайності в сортів пшениці м’якої озимої лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів та виділення кращих генотипів для залучення у селекційну роботу. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ в 2021–2022 рр. досліджували сорти пшениці м’якої озимої: Квітка полів, Зорепад білоцерківський, Калинова, Мадярка, Лісова пісня – лісостеповий екотип; Гармонія одеська, Знахідка одеська, Ластівка одеська – степовий екотип; Мулан, Актер, Фіделіус, Акратос – західноєвропейський екотип. Біометричні аналізи проводили загальноприйнятими методами за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за А. Т. Опря, Л. О. Дорогань–Писаренко та ін. (2014) та Г. І. Купалова (2008). Гомеостатичність (Hom) розраховували за В. В. Хангільдіним і М. А. Литвиненком (1981). Результати. Досліджували особливості формування елементів структури врожайності в сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів. Встановлена значна диференціація в сортів як за кількістю зерен із головного колосу та рослини, масою 1000 зерен з колоса та рослини, так і за коефіцієнтом варіації і показником гомеостатичності. Висновки. Виділені сорти Зорепад білоцерківський, Фіделіус та Мулан з достовірним перевищенням середньої по досліду кількості зерен у головному колосі та з рослини за слабкого і значного коефіцієнту варіації та високого показника гомеостатичності. Сорти Калинова, Мадярка, Ластівка одеська достовірно перевищували середню по генотипах масу 1000 зерен з колосу, а Мадярка, Ластівка одеська, Квітка полів масу 1000 зерен з рослини з слабким і помірним коефіцієнтом варіації та високою гомеостатичністю.