Green spaces as indicator of air quality and mechanism for city’s environment stabilization in the Baltic region

Abstract

Air pollution is one of the main environmental problem. And although average air pollution indicators in the Baltic region countries exceed limit values rarely, nevertheless, high pollution is present in some areas, damages ecosystems and public health. It is possible to use green spaces as one of the tools for cleaning atmospheric air. This article describes the scientific approaches to assess the cleansing function of urban plants. Particulate matters are considered as the main pollutant. Conclusions are drawn about the need to use an integrated approach that takes into account a number of characteristics of both plants and the ecosystems themselves, which allows solving the problems of environmental improvement in the cities of the Baltic region.

Сhanges in the Morphological and Anatomical Structure of the Leaves Some Types of Linden Under the Influence of Aerogenic Pollution

“…Зелені насадження населених пунктів мають здатність зменшувати кількість забруднюючих речовин у атмосфері акумулюючи їх, тому використання природного потенціалу насаджень в урболандшафтах може суттєво вплинути на якість навколишнього середовища загалом та забруднення атмосфери зокрема. Такий вплив є залежним від багатьох факторів: кліматичних особливостей регіону, природи забруднювачів, видового складу, щільності та площ зелених насаджень (Jeanjean et al 2017;Vieira et al 2018;Sgrigna et al 2020;Terekhina 2020). Тому нині зелені насадження є не тільки архітектурно-естетичною складовою частиною урбосередовища, але й потужним регулятором якості атмосфери.…”

“…Представники роду Tilia L. є одними з кращих та найпоширеніших деревних порід, які висаджуються для озеленення в умовах Центральної Європи та часто використовуються у вуличних і паркових посадках (Lysenko 2007;Herbut 2008;Pikhalo 2010;Veliĉković 2010;Saebø et al 2012;Ponomariova 2013а;Hasynets et al 2018;Beseganych et al 2020а;2020b;Kolienkina 2020;Terekhina 2020;Gibadulina et al 2022). Вивчення адаптаційних можливостей цих видів у міському середовищі базується на оцінці відносного життєвого стану насаджень (Hasynets et al 2018;Beseganych et al 2020а;2020b), особливостей анатомічної і морфологічної структури (Kapeliush 2012;Ponomariova 2013b;Kosiba 2008;Veliĉković 2010), особливостей фізіологічних і біохімічних процесів (Khavanin et al 2013;Saebø et al 2012;Terekhina 2020).…”