Host and geographic differences in prevalence and diversity of gastrointestinal helminths of foxes (Vulpes vulpes), coyotes (Canis latrans) and wolves (Canis lupus) in Québec, Canada

Bouchard, Émilie; Schurer, Janna M.; Kolapo, Temitope U.; Wagner, Brent; Massé, Ariane; Locke, Sean A.; Leighton, Patrick A.; Jenkins, Emily J.

doi:10.1016/j.ijppaw.2021.09.002

Cited by 6 publications

(3 citation statements)

References 71 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Alternatively, there may be a spurious correlation due to habitat selection and resource partitioning. Epidemiological studies have shown that land cover may have a significant effect on the parasite prevalence of wild canids, with a pattern of increased prevalence of Taeniidae in grassland areas; this is thought to be secondary to the differences in intermediate hosts that are consumed by canids in each habitat type ( Bouchard et al, 2021 ; Watts et al, 2015 ). Culpeo foxes (native species) are usually associated with denser thicket or matorral vegetation, whereas chilla foxes (human-introduced species) usually show a preference towards open grasslands and scrublands in plains ( González del Solar & Rau, 2004 ; Jiménez & Novaro, 2004 ; Johnson & Franklin, 1994 ).…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Increased prevalence of canine echinococcosis a decade after the discontinuation of a governmental deworming program in Tierra del Fuego, Southern Chile

Eisenman

Uhart

Kusch³

et al. 2022

Zoonoses and Public Health

View full text Add to dashboard Cite

Hydatid disease is a neglected zoonotic parasitic disease caused by cysts of the tapeworm Echinococcus granulosus. Canids, especially domestic dogs, are definitive hosts of the parasite and are the most pragmatic targets for control programs. A governmental dog deworming campaign was established in 1979 to control hydatidosis in southern Chile, which succeeded in reducing the prevalence of canine echinococcosis in Tierra del Fuego province from 68.4% (in 1978) to 1.2% (in 2002). In 2004, however, the program was dismantled to reduce costs, and since then, no follow-up echinococcosis monitoring has been conducted. We surveyed 356 domestic dogs and interviewed owners or workers at 45 ranches in Chilean Tierra del Fuego during the summer of 2015-2016. Faecal flotation was employed to detect Taeniidae eggs, and PCR was used to test faecal samples for Echinococcus granulosus. Taeniidae eggs and Echinococcus sp. DNA were detected in the faeces of 45.4% (147/324) and 6.9% (23/331) of dogs, respectively. Infrequent dog deworming and the presence of culpeo foxes (Lycalopex culpaeus) were significant predictors of the prevalence of Echinococcus sp. DNA and Taeniidae eggs. Furthermore, the presence of introduced chilla foxes (Lycalopex griseus), the municipality, and several operational characteristics of ranches (number of sheep, frequency of sheep slaughter, number of dogs, frequency of removal of dog faeces, feeding of dogs with sheep viscera) were also predictive of the prevalence of Taeniidae eggs. Our findings reveal an ongoing risk of echinococcosis with pathogen maintenance in ranch dogs in Chilean Tierra del Fuego, and in the absence of adequate control programmes, there is a tangible risk of reemergence of hydatid disease as a public health concern.

show abstract

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Increased prevalence of canine echinococcosis a decade after the discontinuation of a governmental deworming program in Tierra del Fuego, Southern Chile

Eisenman

Uhart

Kusch³

et al. 2022

Zoonoses and Public Health

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Склад паразитофауни у популяціях лисиць часто змінюється і залежить від ряду факторів: ареалу, складу біоценозів, харчових зв'язків тощо, тому і є необхідність у його постійному моніторингу [2,3,6,11,12].…”

Section: вступunclassified

Ендопаразитози лисиці рудої (Vulреs vulреs) півночі Харківського району

Мазанний,

Люлін,

Нікіфорова

2023

Scient.Prog.&Innov.

View full text Add to dashboard Cite

Під час воєнного стану відбулось зростання чисельності популяцій лисиць, які є не лише джерелом вірусу сказу, а й носіями збудників паразитарних хвороб. Метою досліджень було вивчення гельмінтофауни диких лисиць для встановлення їх ролі у поширенні гельмінтозів серед диких і домашніх безпритульних м’ясоїдних тварин. У лютому 2022 року досліджено 5 трупів рудих лисиць (3 самця і 2 самки) віком 2,5–5,5 років з Дергачівської міської об’єднаної територіальної громади методом повного гельмінтологічного розтину та стандартизованими флотаційним і седиментаційним копроскопічними методами. За результатами розтину екстенсивність (ЕІ) дирофіляріозної і токсаскарозної інвазій склала по 40 %. Виявлено Dirofilaria immitis лише у самок лисиць (ЕІ=100 %). Довжина самок дирофілярій перевищувала довжину самця на 9,5 см і становила в середньому 32,0±0,5 см. Токсаскарисами було інвазовано 2 із 3 самців (ЕІ=66,7 %). У самця старшого за віком кількість токсаскарисів була меншою на 54,1 %, але вони були довшими: самці на 7,4 %, а самки – на 3,1 %. Під час гельмінтоовоскопічного дослідження проб фекалій за методом флотації екстенсивність токсаскарозної інвазії склала 40 %, анкілостомідозної – 60 %, трихуратозної – 80 %, ізоспоринозної – 40 %. Інтенсивність яйцепродукції токсаскарисів була вищою у молодшого за віком самця лисиці: 25,67±0,67 яєць у 1 г фекалій, проти 3,67±0,33, що пов’язано з більшою, майже вдвічі, кількістю виявлених за результатами розтину самок нематод (41 проти 21 екз.). За стандартизованим методом седиментації екстенсивність аляріозної інвазії склала 80 % з переважно низьким ступенем інтенсивності інвазування. Отже, дослідження за трьома методами: гельмінтологічного розтину, гельмінтоовоскопії фекалій (флотаційний і седиментаційний методи) дало змогу визначити склад ендопаразитофауни лисиць. У рудих лисиць виявлено збудників 6-ти інвазійних хвороб, які у всіх тварин мали змішаний перебіг: у самців – 3-х і 5-ти компонентні, зокрема, анкілостомідозно-аляріозно- ізоспоринозна, токсаскарозно-анкілостомідозно-трихуратозна і токсаскарозно-анкілостомідозно- трихуратозно-аляріозно-ізоспоринозна, а у обох самок – 3-х компонентні однакового складу – дирофіляріозно-трихуратозно-аляріозна.

show abstract

“…Collecting samples and studying intestinal parasite infections in carnivore hosts can be challenging. Samples are often obtained by trapping or hunting hosts and performing necropsies (e.g., [ 13 , 14 ]), which involves logistical and ethical considerations. These studies provide information about parasite presence and distribution, but do not provide longitudinal infection data within a host.…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

Evaluating noninvasive methods for estimating cestode prevalence in a wild carnivore population

et al. 2022

View full text Add to dashboard Cite

Helminth infections are cryptic and can be difficult to study in wildlife species. Helminth research in wildlife hosts has historically required invasive animal handling and necropsy, while results from noninvasive parasite research, like scat analysis, may not be possible at the helminth species or individual host levels. To increase the utility of noninvasive sampling, individual hosts can be identified by applying molecular methods. This allows for longitudinal sampling of known hosts and can be paired with individual-level covariates. Here we evaluate a combination of methods and existing long-term monitoring data to identify patterns of cestode infections in gray wolves in Yellowstone National Park. Our goals were: (1) Identify the species and apparent prevalence of cestodes infecting Yellowstone wolves; (2) Assess the relationships between wolf biological and social characteristics and cestode infections; (3) Examine how wolf samples were affected by environmental conditions with respect to the success of individual genotyping. We collected over 200 wolf scats from 2018–2020 and conducted laboratory analyses including individual wolf genotyping, sex identification, cestode identification, and fecal glucocorticoid measurements. Wolf genotyping success rate was 45%, which was higher in the winter but decreased with higher precipitation and as more time elapsed between scat deposit and collection. One cestode species was detected in 28% of all fecal samples, and 38% of known individuals. The most common infection was Echinococcus granulosus sensu lato (primarily E. canadensis). Adult wolves had 4x greater odds of having a cestode infection than pups, as well as wolves sampled in the winter. Our methods provide an alternative approach to estimate cestode prevalence and to linking parasites to known individuals in a wild host system, but may be most useful when employed in existing study systems and when field collections are designed to minimize the time between fecal deposition and collection.

show abstract

Host and geographic differences in prevalence and diversity of gastrointestinal helminths of foxes (Vulpes vulpes), coyotes (Canis latrans) and wolves (Canis lupus) in Québec, Canada

Cited by 6 publications

References 71 publications

Increased prevalence of canine echinococcosis a decade after the discontinuation of a governmental deworming program in Tierra del Fuego, Southern Chile

Increased prevalence of canine echinococcosis a decade after the discontinuation of a governmental deworming program in Tierra del Fuego, Southern Chile

Ендопаразитози лисиці рудої (Vulреs vulреs) півночі Харківського району

Evaluating noninvasive methods for estimating cestode prevalence in a wild carnivore population

Contact Info

Product

Resources

About