Humour as a Variety of the Comic Category: Criteria of Differentiation, Theories of Realization and Means of Expression

Abstract

Статтю присвячено дослідженню гумору як різновиду комічного. Визначено склад традиційної парадигми різновидів комічного, до якого віднесено гумор, іронію, сатиру, сарказм і чорний гумор. Описано провідні прийоми та мовні/мовленнєві засоби репрезентації і посилення комічного ефекту. Розглянуто естетичні, соціальні, біопсихологічні і лінгвістичні критерії розмежування різновидів комічного, що мають суттєве значення під час їх комплексного опису. Проаналізовано поняття «гумор» з погляду кожного з критеріїв. Автори простежують за визначенням терміна «гумор» у вітчизняних і зарубіжних тлумачних джерелах лінгвістичного, літературознавчого, філософського й естетичного характеру. Увагу зосереджено на теоріях, що лягли в основу визначення природи комічного, розподілу його різновидів, особливостей функціонування, реакцій сміху на ту чи іншу комічну ситуацію. Виявлено особливості власне лінгвістичного критерію, який має суттєву значущість під час виділення та дослідження гумору як різновиду комічного мовознавцями. Виокремлено провідні класифікації словесних засобів, форм і прийомів гумористичної дотепності від часів античної давнини дотепер. Охарактеризовано розвиток теорій гумору з урахуванням сучасних підходів та аспектів: лінгво-семантичного, лінгво-прагматичного, лінгво-культурологічного, лінгво-когнітивного тощо, що дає змогу доповнити наявні уявлення про механізми продукування і сприйняття гумору. Встановлено, що загальновизначеними компонентами вираження гумористичного змісту в провідних вітчизняних і зарубіжних дослідженнях визнаються певне протиріччя, відхилення від структурно-мовних і комунікативно-прагматичних норм, що викликає виникнення другого плану, який різко контрастує з першим.