Hybrids of Thymus L. (Lamiaceae) genus in flora of the western regions of Ukraine: taxonomic composition and distribution

Abstract

представниками батьківських видів, проявляючи морфологічні ознаки, характерні для кожного з них. Іноді гібридизація відбувається між видами, представники яких сильно відрізняються за числом хромосом. Такі гібриди за морфологічними ознаками наближаються до батьківської форми із більшою кількістю хромосом, проявляючи при цьому також ознаки батьківської форми із меншим хромосомним набором [8]. Наявність гібридів спотворює чіткі межі між окремими видами роду Thymus і ускладнює їхню ідентифікацію. Тому коректне встановлення гібридних форм чебреців є досить важливим у контексті вирішення проблем систематики цієї критичної для таксономії групи рослин. Разом з тим, цьому питанню до сьогодні відводилася другорядна роль. Стосовно західних регіонів України, перша згадка про поширення однієї гібридної форми роду Thymus на цій території наведена у роботі польського флориста B. Błocki [1]. Здатність окремих видів роду до гібридизації та їхні гібридні форми з різних регіонів досліджуваної території відзначали в подальшому також W. Szafer зі співавторами [37] та A. Margittai [20, 21]. Високий потенціал чебреців до гібридизації зауважували українські монографи роду Thymus М. В. Клоков [11-14] та Н. О. Десятова-Шостенко [15, 16], хоча детальна таксономічна обробка гібридів лишилася поза увагою дослідників. Найбільш повно інформація про різноманіття гібридів чебреців і їхнє поширення на теренах західних регіонів України представлена у публікаціях B. Pawłowski [32, 33]. Для цієї території вчений наводить одинадцять гібридних форм [33]. Попри свою інформативність, роботи B. Pawłowski на сьогодні є застарілими і не витримують критики у світлі сучасних таксономічних концепцій у роді Thymus [3-6, 36] і правил ботанічної номенклатури [24]. В подальшому у працях різних дослідників другої половини ХХ-початку ХХІ ст. представлена тільки фрагментарна інформація щодо різноманіття і поширення гібридів роду Thymus у флорі західних регіонів України [10, 19, 25, 27-29, 38, 40]. Досить часто ця інформація стосується лише конкретних (часто локальних) територій [10, 27-29, 38, 40] і нерідко є неоднозначною та помилковою [10, 38, 40]. Зважаючи на це, метою представленої роботи було провести детальне критикотаксономічне дослідження гібридів роду Thymus флори західних регіонів України зі з'ясуванням їхнього поширення на досліджуваній території.

What is the lectotype of the Linnaean name Thymus pulegioides (Lamiaceae)?

“…Linnaeus No. 38.6, has no taxonomic value and occasionally occurs in various species of Thymus (including T. pulegioides), but is most frequent in interspecific hybrids whose parental Willdenowia 50 -2020 species have different growth habits-monopodial and sympodial (Schmidt 1980;Nachychko & Honcharenko 2016). Despite the above differences, both original specimens at LINN present a general suit of main diagnostic features of T. pulegioides and correspond to the current application of its name.…”

“…The present paper aims to contribute to the nomenclatural stability of the currently accepted name T. pulegioides through clarifying its typification. It is a part of the present authors' research on the nomenclature and taxonomy of the genus Thymus (Nachychko 2013(Nachychko , 2016Nachychko & Honcharenko 2016;Nachychko & Sosnovsky 2018;Nachychko & al. 2019aNachychko & al.…”

Distribution of species of Thymus L. (Lamiaceae) genus on the territory of Chernivtsi region (Ukraine)

“…pannonicus × Th. pulegioides [35]. Нижче наводимо інформацію стосовно поширення видів роду Thymus у межах основних природно-географічних регіонів Чернівецької області з переліком опрацьованих гербарних зразків, схематичні карти поширення та примітки.…”

Ecological-coenotic features of Thymus L. species (Lamiaceae) in flora of the western regions of Ukraine

“…Робота є продовженням комплексного дослідження роду Thymus у флорі західних регіонів України, проведеного протягом 2009-2016 років [17][18][19][20][21][22]. Екологічний аналіз видів чебреців та з'ясування їхніх основних екологічних груп здійснено з використанням фітоіндикаційних шкал [6,7] і результатів власних спостережень.…”

“…Територія дослідження охоплює вісім західних адміністративних областей України, розташованих у межах Поліської низовини, Волинської височини, Малого Полісся, Подільської височини, Розточчя, Хотинської височини, височинної області Передкарпаття, Українських Карпат і Закарпатської низовини [21,22].…”