“…Водночас аналіз наукових розвідок європейських дослідників дає нам змогу зробити висновок, що основними проблемами підготовки майбутніх інклюзивних вчителів є: − використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі -ІКТ) в інклюзивному навчанні (P. Anagnostopoulou, G. Lorentzou, A. Drigas [9], I. Chițu, A. Tecău [12]); − диференціація й індивідуалізація навчання (V. Bačová [10], K.-T. Lindner, S. Schwab [18]); − підготовка майбутніх педагогів до корекційно-логопедичного супроводу (H. Delage, E. Stanford, C. Baratti [13], S. Ebbels, E. McCartney, V. Slonims [14]); − реалізація педагогіки партнерства (N. Klang, I. Olsson, J. Wilder [16], K. Niemi, T. Vehkakoski [20]); − проєктне навчання (D. Ortega-Sánchez, A. Jiménez-Eguizábal [21], J. Sannen, S. De Maeyer, E. Struyf [23]); − охоплення кроскультурних особливостей учнів з ООП (D. Semião, M. Mogarro, F. Pint [24]). Однак можемо виснувати, що більшість наукових досліджень містять лише фрагментарні результати про застосування сучасних підходів до навчання підготовки здобувачів вищої освіти у сфері логопедії й інклюзії.…”