Нарощування видобутку вуглеводнів в Україні передбачає залучення і впровадження у виробництво запасів, що пов’язані з низькопроникними газонасиченими колекторами. Все ще немає достатнього розуміння поведінки газового конденсату в ущільнених колекторах, що характеризуються високими конденсатно-газовими факторами, коли робочі вибійні тиски знижуються нижче тиску початку конденсації. Випадіння конденсату у пласті нижче тиску насичення призводить до зміни композиційного складу вуглеводневого газу та рідини, блокування частини порового простору, що, в свою чергу, знижує продуктивність свердловин. Можливості визначення якості, композиційного складу та впливу конденсату, який випав у пласті, на продуктивність свердловин у низькопроникних покладах є обмеженими. Прогнозування фазової поведінки флюїдів ускладнюється розмірами пор, що мають нанорозмірність, коли взаємодія між флюїдом та породою на молекулярному рівні може бути суттєвою. Досліджено за допомогою гідродинамічного симулятора композиційного типу ефект утворення валу конденсату та його вплив на продуктивність горизонтальних свердловин з багатостадійним гідророзривом, що експлуатують низькопроникні газоконденсатні колектори (0,001–0,1 мД). Проведено багатостадійний гідророзрив пласта у синтетичній горизонтальній свердловині, створено рівняння стану на базі лабораторних досліджень та побудовано композиційну гідродинамічну модель покладу. Результати моделювання показали суттєву зміну композиційного складу пластових флюїдів та відносної проникності для газу при значному зниженні пластового тиску. Було визначено композиційний склад конденсату, який випав у пласті. Це дозволить краще передбачати фазову поведінку під час прогнозування видобутку з низькопроникних газоконденсатних покладів.