Identity narratives of youth involved and uninvolved in social and political participation.

Abstract

The individuation and autonomy achievement processes render young adulthood a suitable period to examine how experiences in the social world, particularly those associated with social and political participation, related to identity formation. Through a thematic analysis focused on dimensions of autobiographical reasoning and a narrative profile analysis focused on the thematic coherence of life stories, we explore whether and how experiences of social and political participation connect to their sense of self in a sample of 34 Chilean young adults, half of them involved in different forms of civic and political participation. Experiences of social and political participation were more frequently highlighted in narratives of participants that were actually involved in social or political initiatives at the time of the study. Compared to the uninvolved group, the involved group provided more elaborate self-event connections and elaborated on how these experiences significantly shaped who they became. Six themes reflecting sociopolitical and idiosyncratic features of the Chilean history (urban migration, social and economic disparities, 1973-1990 military rule, intergenerational impact of political violence, natural disasters, and students' mobilizations) emerged in participants' narratives, confirming the sociocultural embeddedness of personal narratives. Finally, eight profiles that reflect the diverse meanings and forms in which experiences of social and political participation are integrated into a sense of self were identified. Profiles were distinguished in terms of their commitment and their orientation to self-enhancing versus concern for other motives. Methodological challenges, limitations of the study, and future directions for research are discussed.

Громадянська Ідентичність Українців: Вікові, Статеві, Політичні Виміри

“…The revealed higher values of the conceptuality and representation of the civic identity among other identities in middle-aged persons can be explained by the fact that older people have a broader experience of involvement in the organizational environment (hierarchical, regulatory, and legal) of the state and value-meaning exchange with fellow citizens (Lep & Zupančič, 2023) than young people who are mainly studying (which implies much narrower involvement in the organizational environment of the state) (Mitasova et al, 2021) or are just starting a career, business, and family life. This experience causes a quantitative difference in the material for comprehension and understanding (life events related to interaction with the state, the need to accept and internalize them, as well as various kinds of narratives and actualized problems) (Enright & Toledo, 2023;Martínez et al, 2023) and higher motivation (which is created by that part of the mentioned experience that contains negative experiences, causes dissatisfaction and prompts an explanation, interpretation) (Toledo & Enright, 2022;Martínez et al, 2023). Instead, the higher civic identity subjectness orientation of persons in early adulthood is explained by the peculiarities of this age period.…”

“…З'ясовані вищі значення концептуальності і репрезентованості громадянської ідентичності серед інших ідентичностей в осіб середньої дорослості можна пояснити тим, що доросліші люди мають ширший досвід залучення до організаційного середовища (ієрархічного, нормативно-правового) держави та ціннісно-смислового обміну зі співгромадянами (Lep, Zupančič, 2023), ніж молодь, яка переважно вчиться (що передбачає вужче залучення до організаційного середовища держави) (Mitasova et al, 2021) або лише розпочинає кар'єру, бізнес та сімейне життя. Цей досвід спричиняє кількісну різницю в матеріалі для усвідомлення та осмислення (життєві події, пов'язані зі взаємодією з державою, необхідність їх прийняти та інтеріоризувати, а також різного роду наративи, актуалізовані проблеми) (Enright, Toledo, 2023;Martínez et al, 2023) та вищу мотивацію (створюється тією частиною згаданого досвіду, що містить негативні переживання, спричиняє незадоволення і спонукає до пояснення, тлумачення) (Toledo, Enright, 2022;Martínez et al, 2023). Натомість вища суб'єктна орієнтація громадянської ідентичності осіб ранньої дорослості зумовлюється особливостями цього вікового періоду.…”