Введение. При решении различных геологических задач в настоящее время широко используется атрибутный анализ -один из основных элементов интер-претации сейсмических данных. Стреми-тельному росту разнообразия атрибутов, применяемых для качественной и количе-ственной характеристики сейсмического волнового поля и отображаемых им гео-логических объектов, способствует доста-точно высокое быстродействие современ-ных компьютеров в сочетании с большими возможностями компьютерной графики.При выборе атрибутов определяющим критерием выступает объект поиска или разведки. Например, для выявления и из- Одним з основних сейсмічних атрибутів, які широко застосовують для виявлен-ня і вивчення латеральних змін геологічного середовища, таких як виклинюван-ня, розривні порушення, тріщинуваті зони і поховані палеорусла, є когерентність сейсмічних зображень. Запропоновано новий метод розрахунку цього популярного сейсмічного атрибута, що ґрунтується на узагальненій математичній моделі сейсміч-ного зображення. Модель допускає довільне варіювання не тільки амплітуд сигналу і дисперсій шуму, а й залишкових часових затримок сигналу в межах ковзного уздовж зображення просторово-часового вікна, в якому розраховують когерентність. Під залишковими часовими затримками розуміються флуктуації часів приходу сигналу після вирахування тренду, що апроксимується поліномами першого або другого по-рядку. Описано ітераційний алгоритм оптимізованого оцінювання параметрів уза-гальненої математичної моделі сейсмічного зображення, потрібних для нового методу розрахунку когерентності. Алгоритм використовує детерміновану регуляризацію. Запропонований метод випробуваний і зіставлений з одним з традиційних аналогів на модельних матеріалах. Крім того, нову міру когерентності успішно використано під час вивчення тріщинуватих зон вугленосних товщ у Донецькому басейні і одного з газових родовищ у Дніпровсько-Донецькій западині.Ключовi слова: сейсмічна когерентність, узагальнена модель сейсмічного зобра-ження, залишкові часові затримки, проекція на опуклу множину, тріщинувата зона, поховане палеорусло. учения латеральных изменений геологиче-ской среды, таких как зоны выклинивания, разрывные нарушения, зоны повышенной трещиноватости и погребенные русла, ши-роко используется когерентность сейсми-ческих отражений. Краткий обзор исто-рии развития этого атрибута содержится в работах [Мендрий, Тяпкин, 2012, 2014]. Здесь показано, что в начале для расчета когерентности использовались исходные сейсмические записи в виде сейсмограмм общей срединной точки после введения статических и кинематических поправок, выравнивающих сигналы во времени. Однако в дальнейшем геофизики отказа-лись от исходных сейсмограмм и переш-