“…Гігієнічні властивості шкір оцінювали за показником паропроникності, який у всіх групах знаходився приблизно на одному рівні -3,4-3,6 мг/(см 2 × год). Зниження часу всмоктування стандартної краплі води при використанні застосованих у роботі синтанів, скоріш за все, можна пояснити їх гідрофільною природою й відсутністю покриття на шкірі, нанесення якого, як було встановлено раніше для полімерних сполукпохідних акрилової та малеїнової кислот, може покращити цей показник [18]. Розкрійні властивості шкіряного матеріалу для взуття можна спрогнозувати за рівномірністю розподілу в різних напрямках шкіри її показників − межі міцності при розтягу Кσр, міцності лицьового шару Кσл та відносного видовження при розриві Кlр.…”