Incidence of Breast Cancer in a Primary Hospital in Relation to ABO Blood Groups System

Abstract

The aim of this study was to investigate the association of ABO blood group system with breast cancer in a primary hospital in Penang. Moreover the study was conducted to assess the utility of ABO blood group as a preclinical marker. The study sample consisted of 70 and 140 cancer and controlled subjects respectively. Factors such as blood group, age, ethnic group were examined in 70 female subjects of breast cancer. Blood samples were taken from 140 healthy subjects to examin the distribution of ABO blood group types with different Malaysian races. Incidence in cancer patients is high with blood group A and AB compared with control group; however the association was not statistically significant. For blood group B and O were lower in cancer patients compared to control healthy group and the association was statistically significant. The results also indicated that blood type should be considered along with other risk factors to understand the patient's risk. Conclusion: Blood group A is highly associated with breast cancer (30.0%), in contrast to the other blood groups.

Association of group erythrocyte antigens and B-cell non-Hodgkin lymphoma

“…Встановлено підвищений ризик розвитку раку молочної залози, товстої кишки, підшлунковаї залози, стравоходу, сечового міхура, яєчників, легень, шкіри, щитовидної залози, печінки з груповими еритроцитарними антигенами. Також доведено вплив антигенів груп крові АВ0, Rhesus, Kell на ступінь диференціювання злоякісних клітин, а також чутливість пухлини до терапії, загальну виживаність (Yuzhalin and Kutikhin, 2012;Pelzer et al, 2013;Urun et al, 2013;Abobaker et al, 2014;Aly et al, 2014;Cao et al, 2014;Kumar et al, 2014;Mansour et al, 2014;Nakashidze et al, 2014;Upma and Fotra, 2016). Іноді дані про розподіл антигенів еритроцитів у хворих із різною патологією неоднозначні, але наявність тих або інших еритроцитарних специфічностей у людини може бути фактором ризику виникнення певного захворювання, у тому числі й онкогематологічного (Cihan, 2014;Mansour et al, 2014;Engel et al, 2015;Flegr, 2016).…”