В роботі розкриваються особливості функціонування та обмеження сокетів за архітектурою віртуального інтерфейсу, які використовують компонентну основу, створену для підтримки додатків з інтенсивною обробкою даних в момент їх виконання. Шляхом дифрагментації даних можна досягати значних покращень в продуктивності роботи таких додатків, що призводить до підвищення їх масштабованості та гарантії виконання, дозволяє здійснювати балансування розподілу навантаження та робить їх більш пристосованими до неоднорідних ресурсів. Результати досліджень доводять, що різні робочі характеристики сокетів за архітектурою віртуального інтерфейсу дозволяють ефективно розподіляти дані у вузлах, покращуючи на порядок продуктивність роботи додатків.