Influence of physical activity on the prognosis of COPD patients: the HADO.2 score – health, activity, dyspnoea and obstruction

Abstract

To create a prognostic instrument for Chronic Obstructive Pulmonary Disease with a multidimensional perspective that includes physical activity (PA). The score also included health status, dyspnea and forced expiratory volume in one second (HADO.2 score).Prospective, observational, non-intervention study. Patients were recruited from the six outpatient clinics of the respiratory service of a single university hospital. The component variables of the HADO.2 score and BODE Index were studied, and PA was measured using an accelerometer. The outcomes for the HADO.2 score were mortality and hospitalisations during follow-up and an exploration of the correlation with health-related quality of life at the moment of inclusion in the study.Four hundred and one patients were included in the study and followed up for three years. The HADO.2 score showed good predictive capacity for mortality: C-index 0.79 (0.72–0.85). The C-index for hospitalisations was 0.72 (0.66–0.77) and the predictive ability for quality of life, as measured by R2, was 0.63 and 0.53 respectively for the Saint George's Respiratory Questionnaire and COPD Assessment Test.There was no significant statistical difference between the mortality predictive capacity of the HADO.2 score and the BODE index. Adding PA to the original BODE index significantly improved the predictive capacity of the index.The HADO.2 score, which includes PA as a key variable, showed good predictive capacity for mortality and hospitalisations. There were no differences in the predictive capacity of the HADO.2 score and the BODE index.

Prognostic Value of the Triglyceride-Glucose Index in Patients With Chronic Obstructive Pulmonary Disease, Asthma and Their Overlap

“…Достеменно відомо, що коморбідне ожиріння при БА збільшує вираженість симптомів основного захворювання та знижує відповідь на інгаляційні кортикостероїди, а перехід на вищу сходинку терапії не завжди супроводжується покращенням перебігу [13]. Водночас, зниження м'язової маси при ХОЗЛ асоціюється із гіршим перебігом захворювання та нижчою толерантністю до фізичного навантаження, а в подальшому -і з гіршим прогнозом [14,15]. Отже, у нашому дослідженні рівень вісцерального жиру в обстежених пацієнтів із респіраторними симптомами статистично достовірно корелював із деякими параметрами функції зовнішнього дихання: із ОФВ1 до та після проведення бронходилатації (r=-0,36, р<0,001 та r=-0,35, р<0,001 відповідно), так само як і з ФЖЄЛ до та після застосування β2-агоніста короткої дії (r=-0,32, р<0,001 та r=-0,30, р<0,001 відповідно).…”