Interventions to reduce medication errors in neonatal care: a systematic review

Abstract

Background: Medication errors represent a significant but often preventable cause of morbidity and mortality in neonates. The objective of this systematic review was to determine the effectiveness of interventions to reduce neonatal medication errors. Methods: A systematic review was undertaken of all comparative and noncomparative studies published in any language, identified from searches of PubMed and EMBASE and referencelist checking. Eligible studies were those investigating the impact of any medication safety interventions aimed at reducing medication errors in neonates in the hospital setting. Results: A total of 102 studies were identified that met the inclusion criteria, including 86 comparative and 16 noncomparative studies. Medication safety interventions were classified into six themes: technology (n = 38; e.g. electronic prescribing), organizational (n = 16; e.g. guidelines, policies, and procedures), personnel (n = 13; e.g. staff education), pharmacy (n = 9; e.g. clinical pharmacy service), hazard and risk analysis (n = 8; e.g. error detection tools), and multifactorial (n = 18; e.g. any combination of previous interventions). Significant variability was evident across all included studies, with differences in intervention strategies, trial methods, types of medication errors evaluated, and how medication errors were identified and evaluated. Most studies demonstrated an appreciable risk of bias. The vast majority of studies (>90%) demonstrated a reduction in medication errors. A similar median reduction of 50-70% in medication errors was evident across studies included within each of the identified themes, but findings varied considerably from a 16% increase in medication errors to a 100% reduction in medication errors. Conclusion: While neonatal medication errors can be reduced through multiple interventions aimed at improving the medication use process, no single intervention appeared clearly superior. Further research is required to evaluate the relative cost-effectiveness of the various medication safety interventions to facilitate decisions regarding uptake and implementation into clinical practice.

Navigating off‐label and unlicensed medicines use in obstetric and paediatric clinical practice

“…An associated risk is the lack of child‐appropriate dosage forms for medicine administration. The need for dosage manipulation of adult‐sized formulations places neonates at significant risk of administration errors …”

“…The need for dosage manipulation of adult-sized formulations places neonates at significant risk of administration errors. 48 In 1997, the FDA enacted legislative changes to improve the development of paediatric trials and was followed by the European Union in 2007. 22 In 2002, the FDA established the Best Pharmaceuticals for Children Act (BPCA) to encourage paediatric trials.…”

Parenteral Nutrition in Neonatology (Safety Issues)

“…При використанні сучасних програм ПХ, окрім рутинного моніторингу рівня натрію, калію, глюкози, витрат рідини, виникає і ряд інших проблем: необхідність контролю співвідношення рівнів хлоридів та ацетатів для запобігання гіперхлоремічному метаболічному ацидозу, контролю аміак-ацидозу, призначення фосфатів відповідно до концентрації у сироватці крові і споживання білка та кальцію, контролю тригліцеридів та холестерину і регулювання споживання ліпідів відносно здатності до окислення жиру, необхідність контролю рівня алюмінію сироватки крові та його добового навантаження (алюміній є поширеним забруднювачем багатьох компонентів ПХ, особливо препаратів кальцію), дотримання «повного фотозахисту», тощо [1][2][3][4][5][6][7].…”

“…Це комплексне лікування, яке потребує високого рівня пильності, відповідної освіти та постійної оцінки компетентності для забезпечення безпеки пацієнтів [8,9]. Вважають, що лише біля 50-60 % відділень мають запобіжні заходи для запобігання помилкам і шкоді пацієнтам, які отримують ПХ [1][2][3]7].…”

“…Аналіз результатів проводився за критеріями: етап ПХ з найвищим рівнем критичності щодо режиму «відмови», окремі дії ПХ з найвищим рівнем індексу критичності щодо режиму «відмови» (з рівнем індексу критичності більше 500). (197,7); неправильна ідентифікація пацієнта -двійнята (220,6); неправильна ідентифікація дози (272,9), об'єму (272,9), концентрації препарату (272,9); проблеми «зчитування інформації» -погана якість друку або дрібний/нечіткий шрифт або погане освітлення/поганий зір (118,9); пропуск компонента препарату, зазначеного в рецепті (276,6). 3 (12) -можливість помилок при наявності візуально схожих препаратів (513,4); порушення стерильності (209,3); невідповідність концентрації розчинів (227,1); невідповідність дози препаратів (271,4); невідповідність осмолярності розчинів при периферичному введенні (227,1); неправильна ідентифікація пацієнта -подібні прізвища (197,7); неправильна ідентифікація пацієнта -двійнята (220,6); неправильне маркування місткостей: помилкове прізвище (167,2), вік (167,2), дата (167,2), компоненти інфузії (167,2); хімічне забруднення (85,7).…”