Investigation and justice of crimes committed under war conditions in Ukraine

Abstract

The purpose of the article is to review the topic of investigation and administration of justice in relation to crimes committed during the war in Ukraine, as one of the important elements of transitional justice. The authors focus on the possibility of applying the concept of post-conflict solution in Ukraine after the end of hostilities provoked by armed aggression. The article draws attention to the fact that in order to counter these crimes it must be necessary: to develop effective mechanisms and establish communication within universal jurisdiction with other countries that have experience in investigating Russian military aggressions; extensive use of the capabilities of the International Commission on Human Rights established by the UN Human Rights Council to investigate war crimes committed by the aggressor’s armed forces and violations of international humanitarian law, the prepared evidence of which can be used in all international and national jurisdictions. It is concluded that it is urgent to borrow positive international experience in the standardization of current national legislation, aimed at optimizing the process of documentation and investigation of crimes against humanity, bringing the perpetrators to justice.

Political and legal principles of ensuring political security of Ukraine

“…При цьому взаємодія держави і громадянського суспільства є одним із ефективних способів забезпечення основних принципів представницької демократії (Goshovska V., Pukhkal O., Reiterovych I., Mysyshyn O., Serhov S., 2023), а консенсус -способом прийняття консолідованих узгоджених рішень, в основі якого лежить соціальне партнерство як суспільна цінність (Даниленко Л.І., 2022).…”

“…Адже вона пов'язана не лише із багатоаспектністю складових її понять, а й із не визначенням терміну «політична безпека» в базових нормативних актах держави. Наразі це виправляється і, як ніколи, є помітним намаганням держави й соціуму налагодити комунікацію щодо розвитку держави в перспективі, осмислення й сприйняття національних загроз, а також інтересів.Діалог розгортається у двох напрямах: -з погляду збереження національної єдності, яка неможлива без результативної взаємодії держави й громадянського суспільства; -з погляду консенсусу, що вважається гарантією узгоджених і спільних дій публічної влади на всіх рівнях.При цьому взаємодія держави і громадянського суспільства є одним із ефективних способів забезпечення основних принципів представницької демократії (Goshovska V., Pukhkal O., Reiterovych I., Mysyshyn O., Serhov S., 2023), а консенсус -способом прийняття консолідованих узгоджених рішень, в основі якого лежить соціальне партнерство як суспільна цінність (Даниленко Л.І., 2022).Обидва питання є предметом публічного обґрунтування й політичної угоди, що має ознаку політико-правового договору публічного значення (конституційну ознаку). І саме тому, політична безпека, на нашу думку, відіграє головну роль у державній політиці із надання безпеки і посідає одну з головних позицій в системі забезпечення національної безпеки та є її основним структурним елементом.…”

Legislative amendments regarding criminal proceedings under martial law

“…Сучасні загрози, які постали перед українським народом у зв'язку із жорстокою агресією російської федерації, вбивствами мирного населення і знищенням цивільних об'єктів ворогом, зумовили ухвалення змін і доповнень до КПК України для того, щоб кримінальна юстиція функціонувала належним чином у цих надскладних умовах (Гловюк, Завтур, 2022). Повномасштабні військові дії на території України та пов'язана з ними тимчасова окупація російською федерацією окремих територій поставили під загрозу не лише національну безпеку української держави, але і здатність ефективно захищати та відновлювати права й основні свободи людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту (Ortynska et al, 2022). Здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, безумовно, має відбуватися з певними особливостями, однак при цьому з неухильним дотриманням конституційних прав і свобод людини та загальних засад кримінального провадження.…”

“…У цьому контексті на сторінках юридичної періодики науковцями висловлюється думка, що логічним і доцільним було б запровадження спрощеного порядку досудового розслідування окремих категорій злочинів проти людства, визначених ст. 7 Римського статуту та передбачених окремими статтями Кримінального кодексу України (Ortynska et al, 2022).…”