Концепція "розумне місто" активно впроваджується у містах Європи для забезпечення підви щення рівня якості життя та добробуту, рівня безпеки громадян та участі у прийнятті рішень щодо розвитку міст. Концепція реалізовується через розробку проєктів та технологічні рішен ня у різних сферах життя соціумі: соціальній, екологічній та економічній. Мета статті полягала у порівняння вітчизняного та зарубіжного досвіду запровадження програм "розумного міста" на прикладі міста Луцьк, Україна, та міста Вроцлав, Польща. Результати свідчать про висхідний тренд у реалізації програм "розумних міст" в Україні та точковий характер проєктів у різних сферах життя суспільства. Натомість у Польщі проєкти інтелектуального міста реалізовуються системно у таких сферах: 3 проєкти в галузі екології, 16 у галузі транспорту, 4 інфраструктурні проєкти, 11 в галузі управління, 6 у сфері розвитку людського капіталу, 6 освітніх проєктів, 6 соціальних проєктів, 6 проєктів у сфері економіки. Сучасна концепція "розумного міста" відоб ражає синергію конкурентоспроможності та сталого розвитку, ототожнюється з поняттями "intelligent cities, knowledge based cities, smart cities, learning cities", які передбачаєть активне використання громадянами інформаційно комунікаційних технологій, зокрема в області вря дування, адміністрування, менеджменту та комунікації Програми розвитку інтелектуальних міст спрямовані на покращення соціального добробуту населення, спрощення взаємодії з органа ми державної влади, комунальними підприємствами, адаптацію громадян у життя соціуму. В Україні пріоритетним сферами реалізації проєктів є безпека, транспорт та електроенергія. У Польщі проєкти реалізовуються системно у різних сферах життя суспільства та спрямовані на повну автоматизацію соціальної, економічної та екологічної складових сталого розвитку міста. Загалом концепція "розумне місто" характеризується соціальною спрямованістю. При цьому,