Стаття присвячена вивченню можливостей лінгвістичних корпусів текстів, як «банку прикладів», що надають змогу дослідити мовні та позамовні знання представників певної лінгвокультури про досліджуване явище чи предмет. У статті розкрито значення базових понять сучасної корпусної лінгвістики -«ресурси корпусу» й «інструменти корпусу». Під час дослідження з'ясовано, що під ресурсами корпусу розуміють тексти, а до інструментів відносять засоби перегляду текстів, запиту даних і засоби збагачення корпусу аналітичною інформацією (анотацією, або метарозміткою). Завдяки ресурсам та інструментам лінгвістичного корпусу дослідники мають змогу всебічно вивчити будь-яку мовну одиницю, а саме простежити всі її зв'язки і відношення для розв'язання різноманітних лінгвістичних завдань.Основну увагу у статті приділено аргументації доцільності застосування ресурсів корпусного інструментарію при дослідженні семантики, зокрема для розширення побудованих когнітивних матриць ЛСП ПАНДЕМІЯ на основі синонімів до ключового слова, які були відібрані зі словників. Для пошуку нових значень вживання лексеми пандемія в українській мові залучено ресурси й інструменти Генерального регіонально анотованого корпусу української мови, який є українським корпусним онлайн-проєктом, що охоплює період з 1816 р. по теперішній час. У результаті дефініційного аналізу встановлено нові значення лексеми пандемія, зокрема назви хвороб, що набувають характеру пандемії та словосполучення, у яких аналізована лексема вжита не у значенні інфекційної хвороби. За допомогою застосування методики компонентного аналізу з визначенням семного складу лексичних значень слова пандемія виокремлено нові диференційні семи, яких не було виявлено під час дослідження на основі лексикографічних значень, -'несмертоносна хвороба / захворювання', 'штучна хвороба / захворювання'.