Мета роботи-експериментальне дослідження особливостей дії препарату бортезоміб у хворих на плазмоклі тинну мієлому (ПКМ) залежно від носійства конкретного фенотипу і фармакохімічної характеристики глікопро теїнів системи АВО. Матеріали і методи. Дослідження проведені у 104 хворих на ПКМ, серед них-49 осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та 65 пацієнтів групи порівняння. Імуногенетичні критерії позитивної відповіді на лікувальні програми визначали на основі тривалості ремісії, відсутності інфекційних ускладнень і ступеня наявності хронічної ниркової недостатності як ускладнення захворювання. Результати. Розглянута можливість участі глікопротеїнів А і В у формуванні біологічної індивідуальності люди ни на рівні білок білкової взаємодії з лікарським протипухлинним препаратом бортезомібом, який широко за стосовується в онкологічній практиці, зокрема при лікуванні ПКМ. Доведено, що селективною мішенню для бор тезомібу є глікопротеїн В, що уповільнює розпізнавання і взаємодію антигена В з моноклональним анти В ан титілом, при цьому термін аглютинації подовжується на 66 %. Квантово хімічні розрахунки підтвердили припу щення, що реакція утворення комплексу бортезомібу з глікопротеїном В складає підгрунтя формування взає модії з основною реакцією інгібування протеасоми 26S, що, певною мірою, сприяє уповільненню дії препарату. Для пацієнтів з групами крові О (I) і А (II) рівновага зміщується в бік основної реакції, що зумовлює вищу ефек тивність препарату. Висновки. Оскільки комплексоутворення відбувається переважно в лужному середовищі, пацієнтам з групою крові В (III) та наявною хронічною нирковою недостатністю рекомендовано обмежувати введення препаратів з лужною реакцією щонайменше протягом доби після введення бортезомібу, відповідно до періоду його напів розпаду в плазмі. Ключові слова: плазмоклітинна мієлома, бортезоміб, глікопротеїни А і В, білок білкова взаємодія, фарма кохімічний аналіз, імуногенетичні фактори.