РЕЗЮМЕ. Мета – оцінити епідеміологічні особливості ураження шкіри у пацієнтів – мешканців Тернопільщини.
Матеріал і методи. Обстежено 186 хворих із мігруючою еритемою, які протягом 2017–2023 рр. перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер» ТОР з ураженням шкіри у формі мігруючої еритеми. Чоловіків було 70 (37,6 %), жінок – 111 (59,7 %). Вік обстежених складав від 19 до 65 років, більшість обстежених (149; 80,1 %) були активного працездатного віку (до 60 років).
Критерії включення хворих у дослідження: особи віком від 19 до 65 років; проживання в ендемічному щодо Лайм-бореліозу (ЛБ) регіоні та/або укус кліща в анамнезі; ураження шкіри (мігруючі еритеми); не приймали імуномодуляторів і не вакцинувалися впродовж останніх 30 днів перед відбором зразків крові. Хворих, які не відповідали зазначеним критеріям, у дослідження не включали. Усі пацієнти підписали інформовану згоду на участь у дослідженні та отримали інформаційний лист пацієнта.
Результати. Встановлено, що серед пацієнтів із мігруючою еритемою віком 40–49 і 60–69 років переважали жінки; найменше мігруючих еритем відмічали обстежені віком до двадцяти років, p<0,05. Найчастіше ураження шкіри у вигляді мігруючої еритеми відмічали хворі, які зверталися за допомогою у 2017–2019 роках і 2022–2023 роках, p<0,05. Найчастіше еритему діагностовано в осіб, які звернулися за медичною допомогою з приводу появи мігруючої еритеми до двадцятого дня від ймовірного нападу кліща, p<0,05.
Висновки. Наявність мігруючих еритем різних форм потребує поглибленого вивчення причин виникнення даного ураження шкіри і призначення адекватного лікування.