Проблема недостатності інформації суттєво впливає на вибір підходів та методів аналізу рядів даних, а також на якість отримуваних результатів. Зважаючи на таку проблему, автори роботи вважають, що актуальним є питання розробки та аналізу підходів та моделей для подовження рядів даних. Основною задачею даної роботи є описання та реалізація технології подовження рядів даних. В основу реалізації технології закладено використання значень схожих рядів даних в якості ознак для подовження певного ряду даних, представленого тими ж показниками, що й схожі ряди даних. В роботі описано схему визначення схожих рядів даних. Згідно цієї схеми найбільш схожими рядами даних є такі, що мають найменше значення відстані та сильний прямий кореляційний зв’язок, обчислені між потенційно схожим рядом та рядом, для якого буде відбуватися подовження. Для подовження ряду в даній роботі розглядається сім моделей: лінійної множинної регресії; суми зважених значень по групі схожих рядів; середньозважених значеннях по групі схожих рядів, з коригуванням на середнє значення ряду, для якого виконується подовження; випадкового лісу; к-найближчих сусідів; методу опорних векторів; градієнтного бустінгу. Обчислювальний експеримент проведено на рядах, представлених значеннями показників рівнів води, зафіксованими на гідрологічних постах, що розміщені на водних об’єктах басейну річки Дніпро. Для ряду даних посту 79545, розташованого на р. Случ, м. Новоград-Волинський, Житомирської обл., виконується подовження на один рік, тобто довжина ряду збільшується на 365 значень. В результаті визначено, що найбільш схожими є ряди показників постів 79555 та 79694, які мають найменші значення розрахованих відстаней та значення коефіцієнта кореляції більше 0,75. При подовженні ряду визначено, що найкращі результати отримано при використанні двох моделей: суми зважених значень по групі схожих рядів та середньозважених значень по групі схожих рядів, з коригуванням на середнє значення ряду, для якого виконується подовження.