Measuring Quality of Higher Education

Improving university competitiveness and quality education through Human Resource Development in the digital era

“…The concept of quality in higher education lies between the university and regulatory agencies, focusing on several indicators such as research, teaching, management, resources, and links with society and students (Cadena et al, 2018). Such factors are further attributed to the respective university's trifocal mission: to create new knowledge by research and deliver such knowledge in teaching, which can be shared with society to develop the quality of life.…”

“…Although there has been an increase in interest among researchers and theorists in understanding the quality of education (Cadena et al, 2018) and competitiveness (Dimitrova & Associate, 2017) among HEIs, there is still limited unified conceptualization and local study available to provide an empirical explanation to the strategies employed by a university in improving its quality education and competitiveness through the development of human resources in the digital era.…”

“…Such underlying forces in the life of a faculty ensure that the education worker remains productive as they progress in their career and such will contribute to the organizational development goals. Cadena et al (2018) associated the uniqueness of an educational institution compared to other business industries and the many intricacies in measuring quality education. The authors further stressed that the school's mission in transforming young minds by creating new knowledge through teaching and disseminating such knowledge would benefit society considering the following quality indicators: Research, Teaching, Management, Resources, Students, and Links with society with an organized list in each dimension.…”

Аналіз Провідного Вітчизняного Та Зарубіжного Досвіду Щодо Забезпечення Ефективності Освітньої Діяльності В Університетах В Контексті Євроінтеграції Та В Умовах Воєнного Стану І Післявоєнного Відновлення України

“…Звертається значна увага на зростання ролі зворотного зв'язку і діалогу у процесах планування та проведення оцінювання. Інша група вчених -Susana Cadena, Jorge Garcia, Edison Fernando Loza-Aguirre, Jorge Ortiz -звертають увагу на те, що «з метою підвищення конкурентоспроможності та покращення якості систем вищої освіти кілька агенцій і дослідників розробили та випробували показники та моделі для акредитації, порівняння та рейтингу університетів з метою покращення культури якості вищої освіти» 352 . Слід враховувати, що «ефективність освітньої діяльності складається з двох факторів, критеріїв і цільових орієнтирів: по-перше, з максимізації результату (сутнісних і функціональних ознак визначеної мети); по-друге, з мінімізації ресурсів (засобів досягнення мети), використаних для отримання результату» 353 .…”

“…Разом з тим потрібно наголосити, що сьогодні немає єдиного підходу до вимірюванням якості освітньої діяльності. На цьому наголошують Susana Cadena, Jorge Garcia, Edison Fernando Loza-Aguirre, Jorge Ortiz: «Індикатори, неоднорідні за своєю природою та широкі за необхідністю, були розроблені для оцінки діяльності університетів, яка допомагає виконувати їхні місії: створювати нові знання шляхом дослідження, передавати знання шляхом викладання, а також поширювати та застосовувати знання через їхні стосунки із суспільством» 355 . Цю думку підтримує і Ж. Таланова, стверджуючи, що жоден перелік індикаторів не є остаточним, а кожен індикатор відображає лише певний аспект діяльності освітньої установи і його інструментальні можливості.…”