“…Виділення макромолекул в особливу підсистему виправдано ще тим, що між елементами всіх інших систем діють «хімічні сили» -ковалентні або «частково ковалентні» зв'язки [5], тоді як взаємодія на всіх надмолекулярних рівнях структурної організації обумовлена силами нехімічного характеру [1]; по-друге, макромолекула не являється «найдрібнішою частинкою», яка зберігає хімічні властивості речовини. Встановлено [6], що шляхом зміни ступеня полімеризації, можна, не впливаючи на хімію процесу, суттєво змінювати теплофізичні властивості полімеру [2]. Це означає, що макроскопічні властивості формуються макромолекулярною структурою (конфігурацією, в стереохімічному розумінні), але передаються через НМО, яка залежить від попередньої термічної, механічної, електричної історії зразка.…”