Mechanisms of Secondary Neuronal Damage in Severe Brain Injury (Part 2)

Сучасні Погляди На Патогенетичні Механізми Формування Віддалених Наслідків Легкої Закритої Черепно-Мозкової Травми

“…Одним із облігатних синдромів у клінічній структурі віддалених наслідків легкої ЗЧМТ є посттравматичний синдром вегетативної дистонії із залученням як надсегментарного, так і сегментарного рівнів вегетативної нервової системи (ВНС), де травматичне пошкодження голови виступає провокуючим фактором щодо виникнення різноманітних вегетативних розладів. При аналізі клініко-симптоматичних проявів щодо ураження центральної або периферичної нервової системи найчастішою скаргою у хворих цієї категорії є головний біль; з прямих наслідків легкої ЗЧМТ найчастіше відмічають церебрально-вогнищевий та астенічний синдроми, а також гідроцефалію та гіпертензивний синдром [1,[10][11][12][13][14].…”

“…В Україні та за кордоном проводиться комплексне та удосконалене дослідження патогенезу віддалених наслідків ЗЧМТ [5,10,13,[15][16][17], де особлива увага на сьогодні приділяється метаболічним змінам, особливостям перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та глутаматексайтному дисбалансу як універсальним патогенетичним механізмам пошкодження клітинних мембран, тому що пояснити тільки окремим механічним пошкодженням розвиток основних психоневрологічних синдромів у посттравматичний період не є до кінця можливим. Однак клініко-патогенетичні механізми при віддалених наслідках легкої ЗЧМТ залишаються не до кінця вивченими.…”

Clinical Dopplerographic Correlates of a Continuous Long-Term Ethylmethylhydroxypyridine Succinate Infusion in Acute Concomitant Traumatic Brain Injury

“…The application of therapeutic technologies aimed to recover the sufferers with traumatic brain injury (TBI) from shock and homeostasis is an integral part of standard intensive therapy: respiratory support; circulatory support; correction of hemostasis, arterial oxygen content, hydro-electrolytic balance and acid-base balance, metabolism; anaesthesia and sedation; antibacterial therapy; prevention of stress ulcers and thromboembolic complications; enteral and parenteral nutrition; intracranial pressure correction [1][2][3][4]. However, mortality indices remain stably high in these patients that stimulates a search for new treatment techniques [5, 6].…”