“…Високий показник біоакумуляції, особливо для водних екосистем, робить цей метал надзвичайно небезпечним та опосередковує її надзвичайно високу токсичність (Eagles-Smith et al, 2016b;Orihel et al, 2007). Визначені численні клітинні пошкодження, що супроводжують біоакумуляцію ртуті у риб (Carocci et al, 2014;Chang et al, 2017), яка накопичується у зябрах, нирках, печінці, м'язах та мозку (Simon, Boudou, 2001;Amlund et al, 2007;Vieira et al, 2009;Brandão et al, 2015;Gómez -Оlivan et al, 2017).…”