Мета статті полягає у вивченні, обґрунтуванні та розвиткові теоретичних підходів до поглибленого дослідження біоекономіки як високотехнологічної складової економіки України у контексті управління економічною безпекою держави в умовах її відбудови у післявоєнний період.
Наукові результати, одержані у процесі дослідження, базуються на загально наукових та
спеціальних методах, які слугують в якості підтвердження достовірності одержаних результатів
та висновків, зокрема таких як: логічний, теоретичного узагальнення, монографічний та порівняння, узагальнення, аналізу, синтезу тощо.
Розкрито сутність можливості активізації зусиль на усіх рівнях управління щодо відновлення розірваного зв’язку між освітою, наукою та виробництвом через призму розвитку національної економіки у зв’язку з її залученістю до світової, зокрема важливої її складової – біоекономіки – на інноваційних засадах. Зокрема акцентовано увагу у контексті підвищення рівня
розвитку економіки держави на доцільності врахування наявного світового досвіду управління
національною економікою задля використання на теренах України кращих світових практик
з подальшою їх адаптацією задля забезпечення висхідного тренду економічного зростання
держави та просування, у перспективі, регіональних програм індустрії 4.0 з розглядом їх особливостей та визначенням сильних сторін. Поглиблене дослідження шляхом розгляду сутності,
характерних рис з урахуванням особливостей впливу на економіку основних моделей управління національним господарством, які зарекомендували себе як ефективні у процесі використання провідними економіками світу. Зроблено висновок про те, що в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну актуалізується потреба у докорінному перегляді та формуванні
на цій основі нової парадигми економічного розвитку держави та його безпекової доктрини з
акцентуванням уваги на розробленні та впровадженні проєктів з використанням моделі A.S.A.P.
у сфері біоекономіки з урахуванням окремих рис американської моделі управління національною економікою.